Новини

Гра «З якої я казки?»
Ігровий матеріал. Картинки з ілюстраціями до знайомих казок.
Хід гри. Дорослий разом з дітьми розглядають картинки з ілюстраціями до казок, слухають невеликі уривки із знайомих казок і пригадують їх зміст і назви. Після цього один з дітей розповідає, з ким з героїв казки він зустрівся, хто з них вчинив добре і хто погано. Після цього іншій дитині пропонується узяти картинку до однієї з казок і обіграти епізод (слова з тексту, пісенька, танець).
Гра «Я хочу бути»
Хід гри. Дорослий пропонує дітям різні якості, наприклад: сильний, красивий, швидкий, невидимий, товстий, високий, залізний, галасливий, спокійний, везучий тощо. З цих якостей кожна дитина вибирає ту, яка їй сподобалося, і пояснює, чому вона хотіла б стати такою і де ця характеристика може стати в нагоді. Наприклад, дитина говорить: «Я хочу бути великим, щоб дотягнутися до хмаринки і подивитися на дощик зверху»; або: «Я хочу бути невидимим, щоб дикі звірі в лісі не побачили мене, а я міг за ними спокійно спостерігати».
Гра «Мама»
Ігровий матеріал. Набір зображень букетів квітів, сувенірів, предметів; картки з текстом «чарівних слів».
Хід гри. Дорослий пропонує дітям придумати розповідь на тему «Моя мама вдома і на роботі». Описати портрет мами. Далі він створює ігрові ситуації: «Вибираємо подарунок для мами (бабусі, сестри)», «Пошукаємо і знайдемо «чарівні слова» для мами».
Гра «Добре, та не дуже»
Хід гри. Дорослий знайомить дітей з правилами гри, які полягають в наступному: одна дитина задає ситуацію, представляючи її як хорошу або погану, а інша дитина спростовує це твердження, використовуючи словосполучення «не дуже».
Наприклад:
1-й гравець. Добре, що вдома телевізор є — дивитися можна.
2-й гравець (спростовує твердження). Добре, та не дуже. Очі можуть захворіти.
1-й. Добре, що чайник великий — на всіх чаю вистачить.
2-й. Добре, та не дуже — довго закипає.
Або так:
1-й. Погано, що морозиво холодне — горло може захворіти.
2-й. Погано, та не дуже — влітку холод приємний. Після того, як суперечливі характеристики знайдено, можна спробувати об'єднати їх в одному предметі, об'єкті, за рахунок чого, власне, суперечність і вирішується. Спочатку вихователь формулює суперечність. Наприклад, чайник повинен бути великим, щоб всім чаю вистачило, і не повинен бути великим, тому що закипає довго. Потім діти спільно з вихователем намагаються вирішити: як зробити чайник і великим і маленьким одночасно?
Використовуючи опорне словосполучення «не дуже», вихователь пропонує дітям придумати розповіді-міркування:
1-й. По вулиці чоловік йшов. Добре!
2-й. Добре, та не дуже. Він в грязь впав. Це погано!
1-й (або 3-й). Погано, та не дуже — грязь-то була лікувальна. Він свій радикуліт вилікував. Це добре!
2-й (або 4-й). Добре, та не дуже. Грязь не відмилася, і він, як негр, став. Це погано!
Також вихователь може запропонувати дітям спробувати розповісти знайому казку, наприклад «Снігуроньку».
1-й. Жили - булі дід та баба. Це добре!
2-й. Добре, та не дуже — у них дітей не було. Це погано!
1-й. Погано, та не дуже. Вони дочку з снігу сліпили. Це добре!
2-й. Добре, та не дуже — їй у печі жарко було. Це погано! і т.д.
Гра «Подобається - не подобається»
Ігровий матеріал. Червоний олівець.
Хід гри. Дорослий показує олівець і питає дітей, що в ньому дітям подобається і що ні (що хотіли б залишити в ньому без зміни і що змінити)? Діти відповідають: «Подобається: він довгий, можна користуватися, як лінійкою, міркою, указкою; дерев'яний — легкий, легко точиться; червоний — можна малювати салют, квіти, помідор; гострий — можна креслити тонкі лінії, малювати крапки. Не подобається: дерев'яний — легко ламається, щоб його виготовити, треба багато дерев зрубати; довгий — не поміщається в пенал, заважає в кишені; гострий — можна уколотися, поранитися або ненавмисно зробити дірку на папері; червоний — малює тільки одним кольором, не можна намалювати небо, дерево.
Після того, як діти навчаться без перешкод виявляти суперечливі властивості, функції предмету, вихователь пропонує їм вирішити виявлене протиріччя: олівець повинен бути гострим, коли малює, і не повинен бути гострим, коли малювання закінчено. Як бути? Що можна придумати? Діти пропонують свої варіанти.
При подальшому проведенні гри можна запропонувати інший предмет або явище.

1. Настолки для дітей, для всієї родини
2. Активні ігри вдома з дітьми
3. Розвиваючі ігри для малюків вдома
4. Домашній ляльковий театр відкриває сезон прем'єр!
5. Наукові досліди з дітьми вдома
6. Читаємо з задоволенням!
7. Картини за номерами для юних художників
8. Робимо сквіші вдома під час карантину
9. Підтягти навчання: є час!
10. Збираємо конструктор разом з дітьми
11. 3-D творчість в тренді
12. Рукоділля на карантині: що можна зробити своїми руками?

Чим зайняти дітей під час карантину: ТОП-12 ідей для домашнього дозвілля!
Звістка про карантин в школі чи дитячому садку звалилась вам на голову як сніжний ком? Не уявляєте чим зайняти дитину на карантині, коли немає можливості часто гуляти на вулиці, відвідувати торгово-розважальні центри, кінотеатри, спортивні секції? Повірте, тривалий карантин для дітей не менше гнітюча перспектива, адже спілкування з однолітками зводиться до мінімуму, доводиться сидіти в чотирьох стінах і «гуляти» на балконі. Навіть якщо в перші дні школярі із захопленням сприймають можливість не йти на заняття і валятися цілий день біля телевізора, просидіти за комп'ютером, вже через пару днів їм набриднуть такі одноманітні заняття.

Експерти компанії «НОСОРОГ» підготували для вас цілих 12 корисних ідей для домашнього дозвілля, з якими час на карантині пролетить непомітно і вашій дитині точно не доведеться нудьгувати. А щоб не піддавати себе і близьких ризику підхопити небезпечну інфекцію в багатолюдних місцях, ви можете замовити товари для відпочинку і дозвілля в режимі онлайн, скориставшись зручним функціоналом інтернет-магазину NOSOROG.NET.UA!

№1. Настолки для дітей, для всієї родини
Блог: діти розвивають мислення граючи в настільні ігри

Настільні ігри — вдалий вибір, щоб не нудно провести час вдома. Таке захоплююче заняття може розтягнутися на цілий вечір, відволікаючи маленьких і великих домочадців від заборони виходити з дому без вагомої причини.

У продажу можна зустріти ігрові набори на будь-який смак і гаманець. Найменшим домочадцям сподобаються дії з барвистою атрибутикою на основі улюблених мультфільмів — «Свинка Пеппа», «Школа Монстрів», «Маша та Ведмідь», «Тачки» та інше. Пересиджуєте карантин компанією з дітей і дорослих? Тоді можна сміливо замовляти ігровий набір «Мафія» або «Монополія», «Еліас» і влаштувати домашню вечірку.

Шанувальникам жахів і містифікацій неодмінно захочеться розіграти один з численних сценаріїв настолок від Hobby World — «Ужас Аркхэма», Descent, Pathfinder та інші. Але важливо враховувати вік гравців, адже велика частина кооперативних и хардкорних ігор — це розваги для підлітків і дорослих. Азартним гравцям припадуть до душі «Покер», «Окия», класичні «Шашки» або «Доміно».

№2. Активні ігри вдома з дітьми
Блог: діти грають в твістер

Дітям буває складно всидіти на місці навіть 5 хвилин, а коли доводиться весь день маятися в невеликому закритому приміщенні, для маленьких непосид це справжня кара. Щоб малюки не носилися по всьому будинку, плутаючись під ногами дорослих і збиваючи все на своєму шляху, варто підібрати розваги для дітей які будуть корисні і безпечні, допоможуть уникнути апокаліпсису в стінах окремо взятого житла!

Добре якщо в квартирі є дитячий спортивний куточок або атрибутика для спортивних тренувань. Якщо діти вдома на карантині, а до цього відвідували спортивну секцію, то важливо організувати умови для підтримки фізичної форми. Шведська стінка або міні-скалодром, рукохід, підвісні гойдалки — вибирайте свій варіант, виходячи з площі, яку плануєте виділити під спортивний комплекс, бюджету покупки.

Настільні і підлогові ігри, які передбачають рухову активність, теж будуть до речі. Для домашніх розваг можна купити «Твістер», «Дженга», набори «Хокей», «Аерохокей», «Футбол», «Більярд», «Настільний теніс». Причому, такі ігри будуть цікаві і дорослим, які не знають чим зайнятися вдома під час карантину, але хочуть відволіктися від гнітючих новин, що йдуть лавиною з соцмереж, що ллються з екранів телевізорів під час епідемій, інших масштабних подій.

№3. Розвиваючі ігри для малюків вдома
Блог: малюк весело проводить час граючи іграшковими машинками

Діти дитсадівського віку і ті, що звикли щодня гратися з іншими малюками на дворовому майданчику, ще гостріше відчувають дефіцит спілкування, ніж школярі і підлітки. У дитячому садку карантин і дитина вдома? Саме час порадувати сина або доньку новенькими розвиваючими іграшками, а може лялькою або машинкою, або, наприклад, подарувати малюкові інтерактивну іграшку цуценя, з яким можна грати як з цим, вчити нові слова, пісеньки, іноземні мови.

Коли карантин в дитячому саду, а лікарі наполегливо не рекомендують виходити на вулицю, можна встановити гірку, гойдалки або дитячий намет, міні-будиночок для ігор прямо в кімнаті. Маля із задоволенням буде демонструвати свої вміння домашнім, і буде набагато менше долати вас проханнями вийти на майданчик. У продажу можна зустріти як компактні ігрові комплекси для дітей, що займають трохи більше 1-2 квадратів, так і такі, за допомогою яких можна переобладнати в ігрову цілу кімнату!

№4. Домашній ляльковий театр відкриває сезон прем'єр!
Блог: дитя укладає в ліжечко лялечку

Що робити коли нудно на карантині і долають панічні настрої? Перш за все заспокоїтися і знайти в своєму нинішньому положенні позитивні моменти. Ось наприклад, коли б ви ще могли зібратися всією сім'єю і провести час разом без поспіху і зайвої метушні? Як завжди проходили ваші вечора? Рідко у кого після роботи і обов'язків по дому залишалося досить часу щоб приділити хоча б годинку іграм з наймолодшими членами сім'ї.

Запитайте малу дитину не хотіла б вона представити вам своїх улюблених іграшкових друзів? Можливо в її колекції не вистачає якогось персонажа і вона була б рада отримати таку іграшку в якості подарунка. Ви можете запропонувати дитині разом розіграти якусь сценку з життя мультяшних, казкових персонажів або влаштувати цілу виставу, запросивши інших членів сім'ї приєднатися до вас в якості глядачів.

№5. Наукові досліди з дітьми вдомаНаучные опыты с детьми дома
Блог: пізнавальне і веселе проведення часу з дітьми вдома

Найпростіші наукові досліди, які можна безпечно провести в домашніх умовах, стануть відмінною розвагою для дітей і дорослих членів сім'ї. Численні лайфхаки можна знайти в мережі інтернет, але краще обзавестися сертифікованим набором для експериментів.

На карантині з дітьми, наприклад, можна виростити незвичайне дерево з кристалів або цілого динозавра з яйця, завести домашній міні-флораріум і спостерігати як проростає насіння, крізь землю пробиваються паростки і поступово перетворюються в повноцінні дорослі рослини!

Дітям старшого віку можна купити і вручити в якості подарунка «Домашню лабораторію школяра» або професійний набір для моделювання, товари серій «Божевільні вчені», «Кишенькові фокуси» і т. п. Ціна таких комплектів цілком доступна, а позитивні емоції будуть бити фонтаном! Нудьгувати точно не доведеться!

№6. Читаємо в задоволення!
Блог: читаємо разом з дитиною дитячу енциклопедію

Чим зайнятися якщо не можна на вулицю, а душа просить пригод? Чому б не поїхати в подорож з героями пригодницького роману або фантастичної саги. Під час таких подорожей по вигаданим талановитими письменниками світів точно не заразишся небезпечним вірусом. Адже так цікаво дізнатися чим все закінчиться!

Дитячі енциклопедії — ще одна знахідка для карантину! Яскраві і барвисті пізнавальні видання для дітей не мають нічого спільного з томами легендарної Радянської Енциклопедії, з похмурими одноманітними сторінками, якій доводилося задовольнятися представникам старшого покоління. «Світ динозаврів», «Домашні тварини», «Програмування для дітей», «Кораблі», «Всесвіт» і безліч інших цікавих енциклопедій ви знайдете в каталозі NOSOROG.NET.UA.

№7. Картини за номерами для юних художників
Блог: хлопчик малює картину

Картини по номерам — техніка малювання, щоб опанувати яку не обов'язково відвідувати художню школу. Якщо ви не знаєте чим зайнятися під час самоізоляції, карантину, то можливо варто спробувати себе в якості художника пейзажиста або анімаліста, або розфарбувати апетитний натюрморт?

У продажу зустрічаються картини за номерами різного рівня складності, для різного віку. Так, в нашому інтернет-магазині можна купити навіть набори для трирічних! Якщо ви тільки плануєте зайнятися розфарбовуванням картин за номерами, то для початку пропонуємо ознайомитися зі статтею «Як малювати картини за номерами».

№8. Робимо сквіші будинку під час карантину
Блог: діти грають в сквіші

Сквіші — шарудливі, яскраві, м'які іграшки-антистрес, які відмінно допомагають відволіктися від повсякденних турбот і налаштуватися на позитив. Можна купити готові сквіші в магазині і подарувати всім членам сім'ї, а можна зробити такі іграшки своїми руками. Тим більше, якщо ви не знаєте чим зайнятися з дітьми на карантині.

Поповнити запаси матеріалів для творчості (кольорового паперу, клею, скотчу, фломастерів, повітряного пластиліну тощо.) Ви можете, не виходячи з дому. Просто оформляйте замовлення в нашому інтернет-магазині, і ми постараємося якомога швидше відправити вам все необхідне Новою Поштою (до відділення, кур'єром). А цікаві ідеї для творчих дослідів можна знайти в статті «Як зробити сквіші своїми руками».

№9. Підтягти навчання: є час!
Блог: вчимося вдома

Карантин у школі продовжили на невизначений термін, і ви побоюєтеся що дитина відстане по навчанню? Змусити дитину сісти за шкільні підручники буває досить проблематично. Тому ми пропонуємо на час карантину прикупити книжки і атласи для навчання з більш цікавим і захоплюючим змістом.

У нашому каталозі навчальної літератури ви знайдете десятки книг і посібників, прописів, зошитів на друкованій основі, хрестоматій, дитячих словників, довідників для ЗНО та ін. Якщо дитина нормально встигає за шкільною програмою, рекомендуємо посібники з вивчення англійської, польської, німецької та інших іноземних мов. Ніколи не пізно стати поліглотом, а купа вільного часу на карантині — відмінна підмога для занять!

№10. Збираємо конструктор разом з дітьми
Блог: дитина грає в лего

конструктори LEGO — відмінна можливість скоротати дозвілля на карантині. До того ж, виробник легендарних конструкторів не перестає радувати маленьких і великих лего-фанів цікавими новинками.

Чим зайняти підлітка в період карантину? Придивіться до дерев'яних 3D конструкторів. Реалістичні зменшені моделі автомобілів, тракторів, млинів, пістолетів, кораблів та інших механічних пристроїв буде цікаво збирати не тільки школяреві, але батькам.

№11. 3-D творчість в тренді
Блог: 3 D моделювання для дітей

Що робити батькам, якщо дитина на карантині? Подаруйте синові або доньці 3D-Ручку з набором стержнів, і дитина з радістю візьметься за освоєння дивовижної техніки моделювання об'ємних фігур!

У нашому каталозі є стартові набори для 3D-моделювання, в які входить ручка, стержні, а також шаблони для простого і швидкого створення яскравих кумедних фігурок. Стержні, аксесуари для моделювання також можна докупити окремо.

№12. Рукоділля на карантині: що можна зробити своїми руками?
Блог: дитина займається вишиванням

Чим зайнятися, коли нема чого робити, а карантин при грипі, корі, вітрянці або коронавірусі і не думає закінчуватися? Саме час приділити увагу пошуку нового хобі для дитини і для себе або повернутися до старих захоплень, відкинутим через нестачу вільного часу.

Малювання, вишивка випалювання по дереву, ліплення, розпис, декупаж — список можна перераховувати до безкінечності. Вибирайте свій вид рукоділля і приступайте до створення шедеврів! Все необхідне можна замовити з швидкою доставкою в Київ, інші міста України.

Щоб провести карантин з користю і не завдати удар фізичному, психічному здоров'ю дитини, подбаєте про різноманітне дозвілля. Також варто доручити школяреві виконувати деякі обов'язки по дому. Можливо, варто записати сина або доньку на онлайн-курси по інтересам, стимулювати видалено займатися з репетитором, наприклад, для підготовки до ЗНО.

Ви стурбовані станом мовлення своєї дитини?
Ваша дитина ходить (або ходила) на заняття до логопеда, а звуковимову досі не виправлено. Причому в кабінеті спеціаліста (або при проханні повторити правильно) звуки виходять чіткими, а у вільному мовленні ці ж звуки дитина вимовляє спотворено.
Отже, процес корекції звуковимови знаходиться на етапі так званої «автоматизації». Швидкість проходження цього етапу залежить від частоти занять автоматизацією поставлених звуків. В ідеалі необхідні щоденні заняття по автоматизації хоча б по 5-15 хвилин у день.
Дані поради допоможуть дбайливим і думаючим батькам ввести в мовлення своїх дітей поставлені вчителем-логопедом звуки.

Автоматизувати звук – це означає ввести його в склади, слова, речення, зв'язне мовлення.
Поставлений звук ще дуже крихкий, умовно-рефлекторний зв'язок без підкріплення може швидко зруйнуватися. До автоматизації поставленого звука можна переходити лише тоді, коли дитина вимовляє його ізольовано абсолютно правильно і чітко при тривалому або багаторазовому повторенні. Ні в якому разі не слід вводити в склади і слова звук, який вимовляється ще недостатньо виразно, так як це призведе лише до закріплення неправильних навичок і не дасть покращення у вимові.

У дітей з дефектами звуковимови закріплені стереотипи неправильної вимови слів, речень і т. д. Автоматизація звука здійснюється за принципом від легкого до важкого, від простого до складного.

Автоматизацію поставленого звука рекомендовано проводити в такій послідовності:
1. автоматизація звука в складах (прямих, обернених, зі збігом приголосних);

2. автоматизація звука в словах (на початку слова, в середині, в кінці);

3. автоматизація звука в реченнях;

4. автоматизація звука в чистомовках, скоромовках і віршах;

5. автоматизація звука в коротких, а потім довгих оповіданнях;

6. автоматизація звуку в розмовної мові.

Поряд з розвитком звукової (звуковимовою і звукорозрізненням) сторони мовлення, на етапі автоматизації звуків відбувається збагачення словника, його систематизація, формування граматичного ладу мовлення.

Головне завдання етапу автоматизації звуків – поступово, послідовно ввести поставлений звук в склади, слова, речення (вірші, оповідання) і в самостійне мовлення дитини. До нового матеріалу можна переходити лише у тому випадку, якщо добре засвоєний попередній.
Насамперед проводиться введення звука в склади.
Склад – більш проста мовна одиниця порівняно зі словом. Крім того, склади позбавлені сенсу, у дитини у зв'язку з цим відсутні стереотипи вимови слів, що полегшує їх автоматизацію.

Наприклад, при автоматизації звука [С] в складах ми поєднуємо закріплюваний приголосний з голосними [а], [и], [е], [у] [о] початку в прямих складах: са, си, со, су, потім зворотні: ас, ис, ос, ус, далі у склади, де звук знаходиться між голосними: аса, аси, асо, асу, иса, і, нарешті, у склади зі збігом приголосних (беруться ті приголосні звуки, які не порушені у дитини): сто, ста, спа, сма, сни, ско.

На цьому етапі пропонуються вправи на вимову складів з перенесенням наголосу: са - са, са - са, са – са - са, са - са - са, са – са - са .

Автоматизація в словах спочатку здійснюється з опорою на склади (са – сад).
На початкових етапах проводиться закріплення вимови слів, у яких цей звук знаходиться на початку слова, потім слів, в яких звук – в кінці і в середині слова.

Спочатку звук автоматизується в словах простих за фонетичним складом і не містять порушених звуків, потім у словах зі збігом приголосних. Для автоматизації звуку використовують прийоми відображеного повторення, самостійного називання слів з картинки, прочитування слів. Корисні є завдання, які спрямовують дитину на пошук слів, що містять даний звук (придумування слів з даним звуком). Не слід обмежуватися лише тренуванням звуків у словах, потрібно вводити творчі вправи, ігри, від вимовляння окремих слів переходити до побудови словосполучень з ними і коротких висловлювань.

Автоматизація звука в словах – це вироблення нового досвіду, що вимагає тривалих систематичних тренувань. Тому на кожне положення звука в слові – на початку, середині, кінці – підбирається по 20-30 картинок (можна схематично намалювати самим). Підбір картинок відповідає принципу підбору складів, тобто беруться картинки, в назви яких входять в тій же послідовності відпрацьовані склади (прямі, зворотні, зі збігом приголосних). За одне заняття дається 10-16 слів, при цьому кожне проговорюється 4-5 разів з виділенням автоматизованого звука (він вимовляється більш подовжено).

Автоматизація звука [С] у найпростіших односкладових словах (звук на початку слова): сад, сир, сік, суп, сон.

Автоматизація звука [С] у найпростіших односкладових словах (звук в кінці слова): ліс, лис, ніс.

Автоматизація звука [С] в односкладових словах зі збігом приголосних: стіл, стілець, лист, їсть, міст.

Автоматизація звука [С] у простих двоскладових словах (звук на початку слова): сани, сини, село, сухо.

Автоматизація звука [С] у простих двоскладових словах (звук у середині слова, в кінці слова): оса, коси, овес, квас та ін

Автоматизація звука [С] в двоскладових словах зі збігом приголосних: сумка, миска, склянка, сосна, каска.

Автоматизація звука [С] в трискладових словах без збігу приголосних: собака, сухарі, колесо.

Автоматизація звука [С] в трискладових словах зі збігом приголосних: каструля, капуста.

Автоматизація звука [С] в чотирискладових словах без збігу приголосних: сороковий, сируватий.

Автоматизація звука [С] в чотирискладових словах зі збігом приголосних: сковорода.

На цьому етапі проводиться робота над складними формами звукового аналізу і синтезу, формуванням вміння виділяти звук у слові, визначати його місце по відношенню до інших звуків (після якого звука, перед яким звуком). Ця робота сприяє ефективності процесу автоматизації. Вміння чітко і швидко визначати звукову структуру слова є необхідним для правильного і швидкого перебігу етапу автоматизації.
Автоматизація звука в реченнях проводиться на базі відпрацьованих слів, в тій же послідовності.

Спочатку пропонуються речення з помірним включенням звука, надалі автоматизація проводиться на мовному матеріалі, насиченому даним звуком (у кожному слові речення є автоматизований звук).

В саду дзижчать оси.

У Соні довгі коси.

Саня катається на самокаті.

У Соні нові осінні чоботи.

Оксана спускається з гірки на санчатах.

Автоматизація звука в чистомовках, скоромовках і віршах

Дітям пропонують повторити або завчити чистомовки, скоромовки і вірші.

Ас – ас – ас – у нас вдома ананас.

Ос – ос – ос – у Соні в сумці кокос.

Ус – ус – ус – на вікні у Соні фікус.

ис – ис – ис – Денисе, пий кумис.

У Соні і Сани в сітях сом з вусами.

В саду темно, всі сплять давно.

Одна сова не спить, на суку сидить.

Ранкова зарядка – це незмінний атрибут всіх успішних людей. Посудіть самі, крім здоров'я вона несе в собі дисципліну – необхідно робити її щоранку, витримку – все робити за регламентом і режимом дня. Такі правильні норми, закладені в дитинстві, приведуть згодом до того що, зарядка буде не те, що звичкою, а нормою. Як почистити зуби, а спорт – ритуал, без якого не можна прожити і дня.
Залишилася справа за малим – як завжди пояснити дитині, що зарядка – це добре і робити її потрібно кожен день.
Існує кілька правил:
1. Займатися потрібно з моменту народження. Зарядку, яку ви робите з малюком (розводите ніжки і ручки в різні боки) – потрібно робити постійно. Уже в цей час закладається потрібний нам рефлекс.
2. Ставши старше, пропонуйте дитині вранці пострибати, як зайчик або коник. Помахати сонечку і політати по кімнаті, як метелик.
3. Під час зарядки включайте запальну музику, під яку хочеться активно рухатися.
4. Самі робіть зарядку з ентузіазмом і весело. Від вас залежатиме, як дитина буде сприймати активність вранці. Якщо для вас це буде в задоволення, то так буде і для крихітки.
5. Вправи не повинні бути нудними і одноманітними. Наприклад, потрібно політати як пташка, проповзти як мишка, пройтися по кімнаті, як собачка і т.д.
6. Діти дуже люблять наслідувати. Тому можна говорити про те, що улюблений персонаж тому і такий хороший, що робить кожен день зарядку.
Особливості зарядки в різному віці
• У 2-4 роки діти люблять грати. Тому всі вправи робляться з фантазією. Мишки вилізли у двір гуляти, а тут з'явився кіт, як злякалися і втекли мишки далеко-далеко. Повернулися вони назад у двір, сіли, лягли, покувиркалися від радості, що нікого немає, і пішли грати з улюбленими іграшками.
• У 5-6 років з'являється бажання конкурувати. Тому можна пропонувати малюкові на швидкість присідати, бігати і робити різні вправи. Підбивати його, щоб він швидше все робив, а то не отримає улюбленої цукерки.
Хочеться все ж таки зробити великий акцент на тому, що наслідувати і копіювати будуть саме вас. Тому будьте самі прикладом для своїх дітей – займайтеся самі спортом і робіть зарядку вранці.

Шановні батьки!
Пропонуємо вам декілька порад, як провести вільний через карантин час разом із дитиною корисно.
Заняття для дитини
- Прогулянки на свіжому повітрі завжди цікаві та необхідні для здоров’я. За умови гарної погоди, саме час побувати в лісі. Таку прогулянку можна легко перетворити в пізнавальний процес. Використовуючи ігри та вправи, розміщені на нашому сайті в рубриці «Рекомендації для батьків дітей з особливими освітніми потребами на період карантину», ви зможете не тільки чудово провести час, а й порахувати з дитиною (дерева, листочки, кущики та інш.), повторити кольори, назви дерев, рослин, розвинути пам'ять та увагу, зайнятися лікувальною фізкультурою та безліччю приємних і корисних справ.
- Настільні ігри: знайдіть час пограти з дитиною в його улюблені настільні ігри, додаючи пізнавальний акцент.
- Вправи з лікувальної фізкультури, яким можна зайнятися біля дому: м’яч, ракетки для тенісу, обручи чи інше — і дитині вже буде цікавіше проводити час. При цьому можна також рахувати, називати кольори та будь-що складніше.
- Навчити готувати прості страви. Коли ви готуєте щось вдома — залучайте дитину також вчитися кулінарній справі. Можна приготувати разом печиво чи прості канапки, які вона потім може зробити самостійно. Заняття цікаве й у житті знадобиться.
- Перегляд фільмів та мультфільмів.
Пошукайте в інтернеті фільми, та мультфільми, які можна дивитися з дітьми. Зверніть увагу на посилання, розміщені на нашому сайті в рубриці «Безпека життєдіяльності», «Рекомендації батькам дітей з ООП на період карантину» за допомогою яких ви знайдете корисні мультфільми. Але не дивіться більше одного фільму в день з дитиною дорослішого віку, для молодшого школяра досить 30-40 хвилин.
- Заняття творчістю. В інтернеті можна знайти різноманітні майстер-класи з хенд-мейду: аплікації, вишивки, виготовлення ляльок - мотанок, декупаж, вироби з паперу, тканини, глини та інших матеріалів, виготовлення домашнього мила, музичний інструмент і т. д — тут уже треба радитися особисто з дитиною. І памятайте, що така діяльність розвиває, дарує впевненість, задоволення від отриманого результату, а значить, підвищує імунітет.
- Розвиток дітей.
Не забувайте, що це карантин, а не канікули. Діти втрачають здобуті навички, якщо їх не підкріплюють. Переглядайте матеріали нашого сайту, отримуйте відповіді на питання з допомогою нашої поштової скриньки, отримуйте рекомендації електронною поштою, телефоном чи Вайбером.
Домовтеся з дитиною, що за час карантину вона чи Ви прочитає книгу, яку вона сама обере.
І пам’ятайте про те, як знизити ризик інфікування коронавірусом:
Мийте руки з милом (мінімум 30 с.) або дезінфекційними засобами із вмістом спирту.
При кашлі та чханні прикривайте рот і ніс серветкою або згином ліктя; відразу викидайте серветку і мийте руки.
Тримайтеся на відстані від людей, намагайтеся рідше бувати в місцях скупчення людей.
Насолоджуйтесь можливістю побути разом із родиною!

ДОБІРКА ЦІКАВИХ ВПРАВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИТЯЧОЇ УЯВИ
Альберт Ейнштейн вважав, що «уява важливіша за знання. Знання обмежені, тоді як уява охоплює весь світ, стимулюючи прогрес, породжуючи еволюцію».
Чому так важливо розвивати уяву дитини? Бо це – фундамент наочно-образного мислення, від якого безпосередньо залежить рівень творчості. А ще дитина з гарною уявою має чудову пам'ять, гнучкий розум, краще фокусується на завданнях і генерує нестандартні ідеї. Ми підготували добірку цікавих ігор та вправ, що прокачають уяву ваших вихованців!
Озвучування відео
Перегляньте разом із дітьми короткометражний мультфільм без звуку. Однак перед цим розподіліть між учням ролі та персонажів, яких потрібно озвучувати. Коли дитина побачить на екрані свого героя, вона має одразу ж вигадати репліку. Вправа розвиває винахідливість та вміння швидко думати. Можна ускладнити завдання, закріпивши за одним персонажем кількох учнів: частину реплік вигадує одна дитина, частину – друга. Це буде весело для учасників та спостерігачів гри.
Казки навпаки
Казки для дітей стануть цікавішими, якщо звичний сюжет дещо змінити. Наприклад, усі знають історію Колобка. А що, якщо б бабуся зліпила його не з тіста, а з глини? Мабуть, тоді його прогулянка лісом була б безпечнішою, а звірі вже не здавалися б такими страшними. Може, варто поміняти місцями персонажів у казці «Червона шапочка», де добрі герої стануть злими, а злі – добрими. Що дивнішою буде розповідь, то краще вона розвиватиме уяву та зв'язне мовлення школярів.
Намальована музика
Увімкніть дітям класичну музику з яскраво вираженим характером. Доки вона лунатиме, попросіть учнів закрити очі та уявити, про що мелодія. Далі всі мають зобразити свої відчуття фарбами/олівцями на папері. Для цієї арт-терапії чудово підійде музика «Пори року» Вівальді («Червень») або уривок із увертюри «Руслан і Людмила» Глинки. Можна обрати будь-яку мелодію, але без слів, щоб вони не нав'язували дітям свої образи.
Фантастичні гіпотези
Запропонуйте дітям скласти магічне запитання за шаблоном «що було б, якби + іменник + дієслово?» та вигадати відповідь. Наприклад, «що було б, якби море співало/коти літали/квіти говорили?».
Можна полегшити дітям завдання. Для цього вчитель має завчасно підготувати 10 карток: 5 – з іменниками (наприклад: лампа, праска, шоколад, телефон, хом'як), а ще 5 – з дієсловами (наприклад: літати, винаходити, мріяти, дружити, танцювати). Діти мають самостійно обрати картки та поєднати їх із запитанням «що було б, якби…?». Ця гра покращує фантазію дітей, оскільки вони вчаться дивитися на звичні речі по-новому.
Вигадати назву та опис
Привчайте дітей бути уважними та спостережливими. Наприклад, можна запропонувати учням вигадати назву для абстрактної картини видатних художників та якомога детальніше описати, що саме на ній зображено. Тренувати уяву допоможе опис будь-яких речей: картин, фотографій, їжі, музики, скульптур і т.д. .

Виховання і навчання дітей з порушеннями зору має здійснюватись обов’язково з урахуванням їх можливостей. При знижених зорових функціях відмічається підвищена втомлюваність дітей, знижується їх працездатність.
ПРИЧИНИ
Кожного року в дитячі навчальні заклади вступають діти, що мають різноманітні клінічні форми порушення зору, які обумовлюють різноманітність вторинних відхилень в психічному, фізичному розвитку дітей, у формуванні орієнтації в просторі, координації рухів і т.д. При цьому, бідність зорової інформації нерідко негативно впливає і на інтелектуальний розвиток дитини.
Порушення зору є різноманітним, адже кожне з них є наслідком певної причини або сукупності причин. Основними причинами виникнення зорової патології є наступні:
генетичні (спадкові хвороби);
патології вагітності;
вплив зовнішніх факторів (травми, хвороби, ліки і т.д.);
вік людини (у ранньому віці око дитини ще недостатньо пристосоване до повноцінного цілісного сприйняття зображення, а в старечому віці впливає фактор «зношування», тобто зниження зору у цьому віці є фізіологічною закономірністю).
ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ
Комплексне лікування порушень зору передбачає різні способи офтальмологічного й корекційного впливу в сполученні із загально зміцнювальними заходами й лікуванням супутніх захворювань.
Одним з етапів лікувально-відновлювальної роботи зі слабозорими дітьми є плеоптичний. Ефективність плеоптичних методів лікування підвищують спеціально спрямовані корекційно-педагогічні вправи, що сприяють розвитку порушених функцій - гостроти зору, фіксації, кольоророзрізнення. Учбово-наочні посібники підбираються відповідно до лікувально-офтальмологічних, і педагогічних вимог.
Найбільш сприятливим оптичним корекційним засобом є окуляри. Окуляри поліпшують зір, створюють нормальні умови для розвитку й роботи очей.
Вони ліквідують невідповідності в акомодації й конвергенції, що супроводжують далекозорість і короткозорість, сприяють розвитку бінокулярного зору.
Дуже важливо, щоб окуляри були правильно вдягнені, оправа добре підібрана до особи, відстань між центрами лінз дорівнювало відстані між зіницями дитини. Недбало вдягнені окуляри не роблять потрібної дії, як, втім, і нерегулярне користування ними. Скло окулярів варто періодично змінювати, тому що з віком заломлююча сила ока також змінюється. До зручних, точно підібраних окулярів діти звикають швидко й не відмовляються їх носити. Строк користування окулярами визначається лікарем-окулістом дитячого садка. Гострота зору дитини може змінюватись в залежності від віку
Лікування порушень зору в спеціалізованому дитячому садку проводиться, по-перше, ортоптичними методами, що припускають застосування спеціальної апаратури, і, по-друге, за допомогою комплексу цілеспрямовано розроблених корекційно-педагогічних вправ.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
Виховання і навчання дітей з порушеннями зору має здійснюватись обов’язково з урахуванням їх можливостей. При знижених зорових функціях відмічається підвищена втомлюваність дітей, знижується їх працездатність.
Необхідно слідкувати за відповідністю меблів до росту дітей, за дотриманням правильної посадки при виконанні зорових робіт (читання, малювання и т.д.), за правильним використанням засобів індивідуальної оптичної корекції та інших оптичних засобів.

Перегляд телевізійних передач і робота з комп’ютером передбачають дотримання певних рекомендацій і вимог.

Не можна дивитись телевізор у повній темряві,тому що при слабкому освітленні погано розрізнюють кольори, а різкий контраст між яскравим екраном і неосвітленим приміщенням несприятливий для зору. Тому в приміщенні, де стоїть телевізор, має бути ввімкнене неяскраве світло (позаду або збоку від глядача). Мінімальна відстань від екрана до очей глядача має складати не менше 5-7 діагональних розмірів екрана.

Дошкільникам і молодшим школярам можна дозволити безперервно дивитися цікаві для них передачі тривалістю до 10-15 хвилин. Крім того, для дітей молодшого віку рекомендується обмежити телевізійні сеанси до одного-двох разів на тиждень.

Не забувайте про правильну організацію режиму занять та відпочинку.

Важливо так продумати режим дня дитини, щоб попередити зорове стомлення.

Під час занять слідкуйте, щоб світло падало з лівої сторони. Шкідливо, якщо світло направлене в обличчя та засліплює очі.

Недостатнє освітлення також шкодить: дуже напружується зір, швидко втомлюються очі, різко знижується працездатність. 3аняття при недостатньому освітленні викликає різке зниження гостроти зору головний біль. Вдома краще всього виконувати завдання при світлі настільної лампи, покритою зеленим абажуром або матовим.
Для охорони зору необхідно робити перерви в зоровій роботі (читанні, письмі, розгляданні ілюстрацій) через кожні 10­-15 хвилин. Під час перерви треба робити соляризацію, пальмінг, дивитися вдаль, рухатися на свіжому повітрі. Під час заняття слідкувати, щоб підручник, зошит були на відстані 30-35 см. від очей.

В сучасних умовах розвитку суспільства велика увага приділяється
соціалізації дітей старшого дошкільного віку, зокрема дітям із загальним
недорозвиненням мовлення. Спілкування виступає однією з основних умов
всебічного та повноцінного розвитку дитини, найважливішим фактором
формування особистості, провідним видом людської діяльності, спрямованим
на пізнання та оцінку самого себе через посередництво та з допомогою
навколишнього суспільства. В силу свого дефекту дитина не може повноцінно
та якісно соціалізуватися. У таких дітей їхній дефект призводить до порушень
зв’язків із соціумом. Дитина не в змозі сприймати соціальні норми і повноцінно
спілкуватись з однолітками та дорослими. Що є для нас напрямом
цілеспрямованої роботи над формуванням комунікативних навичок, як однієї з
умов адаптації дітей в колективі.
Розвиток мовлення відбувається у процесі вдосконалення практичного
використання мовлення у спілкуванні з іншими людьми. Водночас мовлення
стає основою перебудови психічних процесів, знаряддям мислення. Засвоєння
мови супроводжується великою мовленнєвою активністю дитини.
Найчутливішою до мовних явищ дитина стає саме в дошкільному віці.
Орієнтуючись у змісті слів вона одночасно виявляє неабияку цікавість до
звукової форми слова, часто спеціально змінює слова, творить нові .
Більшість дітей з порушенням мовлення більш активні з дорослими у процесі
ігрової діяльності. Але навіть у грі мовлення цих дітей характеризується
змістовою збідненістю та недостатньою структурованістю мовленнєвої
продукції, що в ній використовується .
Для більшості дошкільників із порушенням мовлення характерна здатність вступати
в контакт лише за зовнішньою ініціативою та зниження інтересу до
спілкування. Такі діти потребують налагодження емоційного контакту з
дорослим, формування зацікавленості у спілкуванні з дітьми та близькими
дорослими .
Чимало науковців сходяться на думці, що комунікативному розвитку
передує потреба у спілкуванні, прагнення вступати в контакт з однолітками та
близькими дорослими. Потреба у спілкуванні є однією
з ранніх соціальних потреб особистості. З віком ця потреба розширюється і
поглиблюється за формою і змістом. По мірі оформлення потреби розвивається
спілкування, його мотиви, відбувається становлення комунікативних умінь
особистості . Рушійною силою комунікативного розвитку
є становлення і розвиток мотивації до спілкування. Мотивом спілкування
визначається партнер з такими якостями, заради яких дитина ініціює звернення
до нього або підтримує ініційовану ним комунікативну діяльність. Тому мотив
спілкування збігається з його об'єктом. Відомо, що до комунікативної
діяльності спонукають різні мотиви, які домінують в залежності від провідної
діяльності і значущості спілкування для дитини: потреба в нових враженнях
породжує пізнавальні мотиви спілкування, потреба в активному
функціонуванні—ділові мотиви спілкування, потреба у визнанні та підтримці—
особистісні мотиви спілкування.
Як відомо, спілкування—найважливіша соціальна потреба людини.
Позбавлена спілкування дитина несвоєчасно та не повноцінно розвивається.
Дефіцит спілкування призводить до затримок у психічному і загальному
розвитку мовлення, що віддзеркалює розвиток мислення; затримується
розвиток гри, що є показником уповільненого соціального розвитку, зокрема
взаємин з іншими дітьми; пригнічується емоційна сфера, внаслідок чого емоції
та почуття стають невиразними, уповільненими, не адекватними; зменшується
жвавість і природна рухливість дитини, з'являється млявість, вайлуватість,
скутість. Ці та інші явища, знецінюють природну потребу дитини у спілкуванні
й ще більше поглиблюють відстань між нею та іншими дітьми, яку з віком
важче скоротити. Ускладнюються певні стереотипи стосунків, які змінити дуже
складно.
Досліджуючи комунікативну сферу дітей із загальним недорозвиненням
мовлення в ігровій діяльності з'ясувалось що спілкування в іграх
відбувається переважно в одностатевих діадах, а постійних ігрових груп у дітей
не виявлено. Результати досліджень свідчать, що гра може бути
способом організації і презентації мовленнєвих засобів, способом мотивації
спілкування дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення, але тільки
в умовах спеціально організованого навчання.
Отже, спілкування ми розглядаємо для виявлення особливих потреб
дитини і як засіб їх задоволення чи компенсації. Таким чином ініціювання
спілкування з іншими дітьми є важливим чинником соціалізації особистості
дошкільника.
Зазвичай в дітей із порушеннями спілкування інтенсивність є нижчою, ніж
в інших однолітків у групі. Вони здебільшого мовчать, дослухаються до
ровесників. А змістовність спілкування в цих дітей неоднакова. Є серед них,
звичайно, з обмеженими для свого віку знаннями, з бідним досвідом,
недостатніми практичними вміннями в іграх, самообслуговуванні, побутових
справах. Саме тому вони й нецікаві одноліткам. Але серед невпевнених,
боязких дітей, які зрідка й мало висловлюються в дитячому садку, є діти, яким
батьки багато читають, показують на прогулянках та екскурсіях. Удома ці діти
в атмосфері любові, уваги близьких балакучіші, вміліші, впевненіші. Але їхній
обмежений досвід спілкування не дає змоги так само виявити себе й у
стосунках з однолітками.

Таким чином вищезазначене не тільки розкриває та характеризує складний
процес соціалізації дитини, його особливості, закономірності, механізми,
умови, але й дає підстави формувати нові позиції, здатні сприяти розробці
стратегії виховання, враховуючи усі взаємопов’язані новоутворення, які
формують дитину як особистість.

1. «Швидко слово називай - йому риму добирай».

- жабка - шапка - бабка …
- листок - молоток - колобок - пеньок...
- рама - мама - гама …
- гілка - бджілка - сопілка...
- коса - роса - оса...

2. «Яке слово заховалось».
Дорослий називає склади, а діти добирають слова за цими складами:
- со - собака, сорока, сова…
- ма - мама, малина, машина...
- ши – шина, шишка, шило…
- ко - котик, корова, коровай...
- лі - літо, лікар, лінійка.

3. «Четвертий зайвий».
Дорослий називає чотири слова, діти визначають у яко­му слові немає потрібного звука:

- риба, окунь, морква, лікар (зайве слово «окунь», у ньому немає звука р);
- жаба, жолудь, зима, лижі;
- слон, ніс, космос, цирк;
- шило, кошик, миска, миша.

4. «Зайве слово». (Виключення). Дорослий називає чотири слова, діти визначають, яке слово зайве і чому?
- корова, свиня, заєць, вівця (зайве слово «заєць» тому, що заєць- дика тварина, а корова, свиня та вівця – свійські);
- човен, катер, літак, пароплав;
- волошка, мак, пролісок, ромашка;
- тарілка, миска, кастрюля, чайник, шафа;
- береза, калина, клен, граб.

5. «Назви одним словом»: (Узагальнюючі слова)
- Катря, Іван, Петро, Олена – це імена;
- шафа, диван, стілець, стіл - це меблі;
- комар, метелик, жук, мураха - комахи;
- барвінок, фіалка, троянда, мак - квіти;
- горобець, перепілка, зозуля, чиж - птахи.

6. «Один - багато». (Однина та множина іменників)
- зошит - зошити; - жук – жуки;
- ручка - ручки; - риба – риби;
- олівець - олівці; - собака – собаки;
- книга - книги; - бджола – бджоли.

7. «Два — один». Утворювати складні іменники з двох імен­ників: небо і схил - небосхил;
- чорна і земля – чорнозем;

- ліс і смуга - лісосмуга;
- ліс і степ - лісостеп;
- зорі і падати – зорепад;
- птахи і ферма - птахоферма.

8. «Скажи навпаки». Вчити добирати слова-антоніми:
- старий – молодий;
- великий - малий;
- холодний - теплий;
- широкий - вузький;
- товстий - тонкий.

9. «Такий самий!». Доречно і точно вживати слова близькі за значенням та функціональною ознакою:
- штани - шорти - брюки - рейтузи - джинси...
- дім - хата - будинок - намет...
- рослина - кущ - квітка - дерево - трава …

10. «Великий малий». Підбір пестливих слів:
- сумка - сумочка;
- мама - мамочка;
- олівець - олівчик;
- ваза - вазочка;
- кіт - котик.

11. «Зміни слово так, щоб воно закінчувалось на «і».
- зоря - зорі;
- ранець - ранці;
- олівець - олівці;
- палець - пальці;
- синець - синці;
- день - дні.

12. «Нове слово». У слові змінити голосний звук на «у»:
- кіт - кут;
- білка - булка;
- сам - сум;
- річка - ручка;
- так - тук;
- лапа – лупа.

Колектив комунальної установи "Джулинський ІРЦ" долучився до онлайн конференції "Від експертів професіоналам: сучасний погляд на принципи корекційної роботи з дітьми з РАС" організованої компанією ACINO в рамках соціального проекту "Твій безмежний світ".

Сьогодні відбувся круглий стіл учасників виставки на тему "Створення інклюзивного освітнього середовища в закладах загальної та дошкільної освіти". Дякуємо за організовану зустріч.

Психологічний вік дитини - поняття умовне і визначається не тільки календарними термінами, тобто кількістю прожитих років і місяців, але і етапом психічного розвитку. Головне тут - послідовність етапів розвитку (неприпустимо переступати через цілий етап). Ігри пропонуються якраз з урахуванням необхідної послідовності етапів - від найпростіших і доступних кожному малюку ігор слід переходити до складніших. У кожній грі необхідно спиратися на те, що дитина вже уміє і що він любить робити сам. Педагогу важливо знати і розуміти, що уміють і люблять робити його вихованці незалежно від їх віку, і на цій основі вводити нові дії і нові завдання. Так, наприклад, трирічні діти, як правило, люблять і уміють бігати і стрибати. Використовуючи ці уміння, можна організовувати нові ігри, засновані на новій послідовності цих рухів, їх поступовому ускладненні і головне - їх новому змісті і осмисленні: не просто бігати і стрибати, а стрибати в уявній ситуації (по купині на болоті або бігти від кота або лисиці, які можуть зловити) Для більшого фізичного та розумового розвитку дитини пропонується вихід – потрібно частіше грати у рухливі ігри та естафети, які сприяють створенню гарного настрою і зміцненню здоров’я. Рухливі ігри в дитячому садку мають бути цікавими, веселими, захоплюючими, саме це прияє меті і найскладніший матеріал діти засвоюють легко. Ігри та естафети виховують в дітей найкращі риси характеру, розвивають інтелект.
З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дорослих і дітей супроводжувалось ігровою діяльністю. Час вносить зміни у зміст ігор, створює багато різних варіантів, лише їхня рухлива основа залишається не змінною. Гра включає всі види природних рухів: ходьбу, біг, стрибки, вправи із предметами, а тому є незамінним засобом фізичного виховання дітей.
Великий оздоровчий ефект має проведення ігор на свіжому повітрі незалежно від пори року. Під час проведення рухливих ігор діти повторюють, закріплюють, удосконалюють рухові вміння і навички, розвивають фізичні якості, іграх-естафетах розвиваються такі фізичні якості, як швидкість, спритність, сила. В процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку необхідно вирішувати і освітні завдання: формування рухових навиків і умінь, розвиток фізичних якостей, щеплення навиків правильної постави, навиків гігієни, освоєння спеціальних знань.
Рухлива гра - один з важливих засобів всебічного виховання дітей дошкільного віку. Характерна її особливість - комплексність дії на організм і на всі сторони особи дитини: у грі одночасно здійснюється фізичне, розумове, етичне, естетичне і трудове виховання.
Активна рухова діяльність ігрового характеру і позитивні емоції, що викликаються нею, підсилюють всі фізіологічні процеси в організмі, покращують роботу всіх органів і систем. Виникаючі в грі несподівані ситуації привчають дітей доцільно використовувати придбані рухові навики. У грі дитина не навчається жити, а живе своїм дійсним, самостійним життям.
Гра найбільш емоційна, барвиста для дошкільнят. Гра значень і мовна діяльність інтуїція, фантазія, мислення. Ігрова діяльність будується, таким чином, який в результаті виникає уявна ситуація. Елементарні функції гри готуються в наочних діях. Передмовою гри стає здатність, перенесення одних функцій предмету на інші в вигаданій ситуації звільняє від ситуативного зв'язку. У грі дитина навчається діяти в ситуації, яка вимагає пізнання. Дія в вигаданій ситуації призводить до того, що дитина вчиться управляти не тільки сприйняттям предмету або реальних обставин, а і сенсом ситуації, її значенням. Випадковий предмет, який дитина роздвоює на конкретну річ і її уявне значення, уявну функцію стає символом. Дитина може будь-який предмет перетворювати на що завгодно, він стає першим матеріалом для уяви. Дошкільнику дуже важко відірвати свою думку від речі, тому він повинен мати опору в іншій речі. У цій дії відбувається взаємнепроникнення, переживання і фантазія. Рух - суть життя. Рух - це і основа здоров'я. Справжня фізична культура - це розумне відношення до організму Я хочу ще раз підкреслити: не уранішня зарядка, навіть не спортивні заняття кілька разів в тиждень, а постійна цілодобова культура відношення до самому себе, оптимальний фізичний спосіб життя роблять існування людини повноцінним.
Сюжетні ігри мають готовий сюжет і твердо зафіксовані правила. Сюжет відображає явища навколишнього життя (трудові дії людей, рух транспорту, руху і звички тварин, птахів і т. д.), ігрові дії пов'язані з розвитком сюжету і з роллю, яку виконує дитина. Правила обумовлюють початок і припинення руху, визначають поведінку і взаємини тих, що грають, уточнюють хід гри. Підпорядкування правилам обов'язково для всіх. Сюжетні рухливі ігри переважно колективні (невеликими групами і всією групою). Ігри цього вигляду використовуються у всіх вікових групах, але особливо вони популярні в молодшому дошкільному віці. Безсюжетні рухливі ігри типу доганялок, перебігань ,не мають сюжету, образів, але схожі з сюжетними наявністю правил, ролей, взаємообумовленістю ігрових дій всіх учасників. Ці ігри пов'язані з виконанням конкретного рухового завдання і потребують від дітей великої самостійності, швидкості, спритності, орієнтування в просторі.
У дошкільному віці використовуються рухливі ігри з елементами змагання (індивідуального і групового), наприклад: «Чия ланка швидше збереться», «Хто перший через обруч до прапорця» та ін. Елементи змагання спонукають до більшої активності у виконанні рухових завдань. У деяких іграх («Зміни предмет», «Хто швидше до прапорця») кожна дитина грає сама за себе і прагне виконати завдання якнайкраще. Якщо ці ігри проводяться з розділенням на команди (ігри-естафети), то дитина прагне виконати завдання, щоб поліпшити результат команди.
До безсюжетних відносяться також ігри з використанням предметів (кеглі, м'яч). Рухові завдання в цих іграх вимагають певних умов, тому вони проводяться з невеликими групами дітей (двоє, троє і т. д.). Правила в таких іграх направлені на порядок розстановки предметів, користування ними, черговість дій тих, що грають. У цих іграх спостерігаються елементи змагання з метою досягнення кращих результатів.
У іграх-забавах, атракціонах рухові завдання виконуються в незвичайних умовах і часто включають елемент змагання, при цьому декілька дітей виконують рухові завдання (біг в мішках та інше), решта дітей є глядачами. Ігри-забави, атракціони доставляють глядачам багато радості.
Рухливі ігри розрізняються і по їх руховому змісту: ігри з бігом, стрибками, метанням і ін. По ступеню фізичного навантаження, яке одержує кожен гравець, розрізняють ігри великої, середньої і малої рухливості. До ігор великої рухливості відносяться ті, в яких одночасно бере участь вся група дітей і побудовані вони в основному на таких рухах, як біг і стрибки. Іграми середньої рухливості називають такі, в яких теж бере активну участь вся група, але характер рухів тих, що грають відносно спокійний (ходьба, передача предметів) або рух виконується підгрупами. У іграх малої рухливості руху виконуються в повільному темпі, до того ж інтенсивність їх незначна.
Рухливі ігри розрізняються також: по складності рухів; за змістом сюжету; по кількості правил і ролей; по характеру взаємин між тими, що грають; по наявності елементів, змагань, і словесного супроводу.
Світ ігор дуже різноманітний: рухливі, сюжетні, народні, рольові, спортивні, імітаційні, командні, групові, ігри-естафети, ігри-конкурси, ігри-забави, ігри-змагання тощо. Народна педагогіка вимагає, щоб батьки, вихователі, вчителі піклувались про фізичний розвиток дитини, всіляко заохочували її до рухів. «Як дитина бігає і грається, так її здоров’я усміхається», - стверджує прислів’я. чим більше дитина рухається, тим краще росте і розвивається. Світ ігор дуже різноманітний: рухливі, сюжетні, народні, рольові, спортивні, імітаційні, командні, групові, ігри-естафети, ігри-конкурси, ігри-забави, ігри-змагання тощо. Народна педагогіка вимагає, щоб батьки, вихователі, вчителі піклувались про фізичний розвиток дитини, всіляко заохочували її до рухів. «Як дитина бігає і грається, так її здоров’я усміхається», - стверджує прислів’я. чим більше дитина рухається, тим краще росте і розвивається.
Деякі ігри містять умови, сприяючих повноцінному розвитку осіб: єдність пізнавального і емоційного розвитку, зовнішніх і внутрішніх дій, колективної і індивідуальної активності дитини. При проведенні ігор необхідно, щоб всі ці умови були реалізовані, тобто щоб кожна гра несла дитині нові емоції, уміння, розширювала досвід спілкування, розвивала сумісну і індивідуальну активність. Найяскравіше розважальний початок представлений в іграх-забавах. Молодший дошкільник завжди прагне до чогось незвичайного, веселому. Позитивні емоції надійно захищають малюків від розумових перевантажень, адже те, що розважає, ніколи не стомлює. Радісні переживання приносять дитині ігри-забави, в яких повністю відсутні сухий дидактизм і повчальність. Повчальне завдання такої гри звичайно захоплює дитину і не вимагає особливих зусиль. Наприклад, малюку пропонують потанцювати з лялькою, а потім вибрати, кому її передати, або разом зі всіма покружлятися в хороводі, або побігати і пострибати під римований текст. Ігрові дії завжди пов'язані з рухом і не обтяжують хлоп'ят сидінням на одному місці.
У різних вікових групах співвідношення прийомів навчання фізичним вправам змінюється. На початку першого року життя вправи виконуються за допомогою вихователя. Поступово самостійність дітей зростає, і вони виконують вправи з невеликою допомогою вихователя або з підтримкою за предмети. У цьому віці велике місце займають зорові орієнтири, які стимулюють дітей до виконання рухів. Слово застосовується головним чином для створення у дітей позитивного відношення до виконання вправ.
У молодшому дошкільному віці при навчанні фізичним вправам в більшій мірі використовують показ, імітації, зорові, звукові орієнтири. Словесні прийоми поєднуються з показом і допомагають уточнити техніку вправ.
В середньому і старшому віці з розширенням рухового досвіду дітей збільшується роль словесних прийомів (пояснення, команди і ін.) без супроводу показом, використовується складніша наочна допомога (фотографії, малюнки, кінограми, кіно- і діафільми), частіше вправи виконуються у формі, змагання.
Ефективність формування рухових навиків багато в чому залежить від правильного підбору методів і прийомів навчання. Розрізняють три групи методів: наочні, словесні і практичні.
До цієї групи методів відносяться показ фізичних вправ, використання наочної допомоги (малюнки, фотографії, кінограми, діафільми, кінофільми, імітації (наслідування), зорових орієнтирів, звукових сигналів, допомоги.
Показ фізичних вправ. При показі у дітей через органи зору створюється зорове уявлення про фізичні вправи.
Показ застосовується, коли дітей знайомлять з новими рухами. Вправа демонструється кілька разів. Щоб створити у дитини правильне зорове уявлення про фізичну вправу і спонукати до його якнайкращого виконання, потрібно показувати рух на високому технічному рівні, тобто в повну силу, в нормальному темпі, з підкресленою легкістю. Після цього вправу пояснюють в цілому і ще раз показують.
Надалі показ використовується для створення зорових уявлень про окремі елементи техніки вправи. І перед показом дітям повідомляють, на який елемент їм слід звернути увагу. У міру засвоєння вправи (якщо це можливо) вдаються до часткового показу, тобто до показу того елементу техніки, який освоюється на даному занятті. Коли у дітей вже створилося правильне зорове уявлення про рух, доцільно викликати словом його образ, активізуючи при цьому мислення дитини.
До показу вихователь ретельно готується. Важливо правильно вибрати місце, щоб вправа, що показується, була видно всім дітям. Наприклад, що загальнорозвиваючі вправи доцільно показувати стоячи на піднесенні і в деякому віддаленні від групи, попереду ставити дітей маленького зростання. Найбільш складні вправи (метання, стрибки та ін.) слід показувати в різних площинах, щоб створити правильне уявлення про положення тулуба, ніг, рук.
В процесі навчання корисно давати дітям завдання спостерігати за своїми товаришами і відзначати якість виконання вправ.
За допомогою словесного пояснення, дітям дають завдання, підвищують інтерес до їх виконання, аналізують і оцінюють досягнуті результати.
Ігрова діяльність носить комплексний характер і будується на поєднанні різних рухових дій (біг, стрибки і ін.). У грі дітям надається можливість творчого рішення виникаючих задач, прояву самостійності, винахідливості у виборі способу дії. Раптові зміни ситуацій по ходу гри спонукають діяти швидше, спритніше. Виконання рухів в ігровій формі приводить до динамічності рухових стереотипів, що сформувалися.

1. Чарівний мішечок (розвиток тактильного сприйняття)
Візьміть непрозорий мішечок. Покладіть в нього 5-6 іграшок, виготовлених з різних матеріалів.
Запропонуйте дитині опустити руку в мішечок, доторкнутися до предмета і назвати вголос ті властивості, які підказують тактильні відчуття. Мама відгадує. Після вірної відповіді поміняйтеся місцями. Мозга опустити руку в мішечок, намацати предмет і спробувати відгадати що це, не підглядаючи.
2. Дивовижні звуки (слухове сприйняття)
Візьміть кілька предметів з різноманітного матеріалу (дерево, скло, метал і т.д.). Сховайте предмети за ширмою. Дорослий постукує паличкою з дерева по одному з предметів, а дитина вгадує – який матеріал видає цей дивовижний звук.
Ускладнюємо завдання – як тільки малюк визначив матеріал предмета, запропонуйте йому назвати ще предмети, виготовлені з такого ж матеріалу.
3. Дізнайся по голосу (слухове сприйняття)
Для цієї гри потрібно кілька людей. Діти стають в коло і тримаються за руки. У центрі кола одна дитина (Маша, наприклад). Діти водять хоровод навколо Маші зі словами:
Маша в лісі десь блукає
Ау! Ау! Ми всі гукаєм!
Оченята закривай,
Хто гукає, відгадай.
Маша закриває очі. Одна дитина з кола кличе її по імені. Маша повинна дізнатися, хто її покликав. Якщо вгадала, діти міняються місцями. Якщо ні, гра продовжується.
4. Звуки природи (слухове сприйняття)
Запропонуйте дитині послухати запис шуму вітру або голоси тварин і розповісти про свої відчуття. Якщо звук вгаданий, запитайте у дитини, де можна почути такий звук.
5. Вгадай по запаху (сприйняття запаху)
Візьміть різні об’єкти з яскраво вираженими запахами – парфуми, кава, апельсин, різні прянощі і т.д. Закрийте дитині очі щільною хустиною. Піднесіть один з ароматів до носика малюка і запропонуйте вгадати, що це за запах. Нехай опише характер своїх відчуттів. Далі розкладіть предмети на два підноси – за принципом «їстівне і неїстівне».
6. Чи можна намалювати запах? (для розвитку нюхового сприйняття)
Візьміть альбом, фарби, пензлики, духи, різні ефірні масла. Дайте дитині понюхати аромати, нехай знайде один з найулюбленіших для себе. Запропонуйте дитині намалювати цей запах, передаючи його як в кольорі, так і у формі.
7. Смачна гра (сприйняття смаку)
Візьміть кілька фруктів і овочів. Наріжте їх невеликими шматочками і покладіть на тарілку. Запропонуйте дитині закрити очі. Покладіть один з шматків в рот малюкові. Дитина повинна вгадати за смаком, що це таке. Ускладнивши завдання, запропонуйте дитині назвати не тільки цей продукт, але і спосіб його обробки – варений, солоний, сирий, смажений.
8. Стрілка покружляй (зорове сприйняття, колір)
Діти стають в коло. Кожному з них на одяг прикріплюється невеликий кружечок – одному червоний, іншому – синій і т.д. У середині кола знаходиться одна людина – він буде стрілкою. Малюк витягує руку, подібно до стрілки і обертається по колу. Гравці в цей час говорять такі слова:
Стрілка, стрілка покрутись.
Всім кружечкам покажись.
И який тобі миліший
Покажи нам всім хучіше!
Стоп!
У цей час «стрілка» зупиняється, показує на дитину і називає його колір. Ведучий задає запитання: «Які овочі бувають червоного кольору? Що буває синім?» І т.д. Та дитина, котра правильно відповіла, отримує фішку. Хто більше набрав фішок, той і переміг.
9. Домалюй
Ведучий пропонує дитині задумати який-небудь предмет, а намалювати тільки його окрему частину. Тепер запропонуйте іншій дитині домалювати картину, спираючись на побачене. Гра розвиває зорове сприйняття, здатність впізнавати окремі деталі, відтворюючи по них цілу картину.

Мова – соціальне явище, що існує незалежно від того чи іншого індивідуума. Своєчасне оволодіння мовою – основа розумового розвитку дитини. Запорука повноцінного її спілкування з навколишніми людьми. Різні відхилення мовленнєвого розвитку негативно позначаються на сприйманні мови, висловлюванні власних думок, оволодінні знаннями та формуванні особистості дитини. Мовлення дитини формується в спілкуванні з дорослими. В процесі спілкування виявляється його пізнавальна і наочна діяльність. Оволодіння мовленням зміцнює всю психіку дитини. Дозволяє йому сприймати явища більш усвідомлено і довільно. Великий російський педагог К. Ушинський говорив, що рідне слово є основою всякого розумового розвитку і скарбницею всіх знань. Тому так важливо піклуватися про своєчасний розвиток мовлення дітей, приділяти увагу її чистоті й правильності. Чим багатше і правильніше мовлення дитини, тим легше їй висловлювати свої думки, тим ширша її можливість в пізнанні дійсності, змістовні й повноцінні взаємини з дітьми і дорослими, тим активніше відбувається її психічний розвиток. Будь-яке порушення мовлення може відбитися на діяльності і поведінці дитини. Діти, що погано розмовляють, починають усвідомлювати свій недолік, стають мовчазними, сором’язливими, нерішучими. Особливо важливе значення має розвиток зв’язного мовлення дошкільника. Адже зв’язне мовлення – це вища форма мовно-мисленнєвої діяльності, яка визначає рівень мовленнєвого і розумового розвитку дитини. Оволодіння зв’язним мовленням складає найважливішу умову успішної підготовки дитини до навчання, передбачає самостійний вибір дітьми структури висловлення (тематична спрямованість, логічна послідовність, композиційна цілісність), відповідного мовленнєвого оформлення (лексико-граматичні, синтаксичні й емоційно-виразні засоби) і використання власного досвіду;
Розвиток зв’язного мовлення є одним із важливих завдань в загальні системи роботи з розвитку мовлення з дітьми із ЗНМ. Навчання зв’язному мовленню одночасно є метою і засобом практичного опанування мовою. Воно має надзвичайне значення для розвитку інтелектуального розвитку дитини, позитивно впливає на формування комунікабельності, доброзичливості, ініціативності, креативності та компетентності.
У дітей із загальним недорозвиненням мовлення на фоні системних мовленнєвих порушень затримується розвиток психічних процесів і не формуються комунікативні навички. Їх недосконалість не забезпечує процес спілкування, а значить і не сприяє розвитку мовленнєвої та пізнавальної діяльності, перешкоджає оволодінню знаннями. Так у дітей із ЗНМ виникають перешкоди в засвоєнні рідної мови, її звукової системи, граматичного ладу, лексичного складу.
Спостереження показують, що традиційний процес формування зв’язного мовлення дошкільників із ЗНМ базується здебільшого на переказуванні та розповіданні за наслідуванням. Функція дитини на такому занятті виконавча, а не розвиваюча. Діти відмежовані від самостійного вибору способів виправлення помилок і невдач, оцінюючого етапу результатів навчання. Це перешкоджає розвитку таких особливостей особистості дитини, як самостійність, активність, творчість. Відсутність системи роботи не дає можливості дошкільникам задовольнити комунікативну потребу, проявити творчу активність через обмеження на заняттях часу, що відводиться на переказ або творчу розповідь. На сьогоднішній день логопедія як наука набуває значного розвитку та розширення міждисциплінарних зв’язків. Тому поряд із традиційними логокорекційними методиками активно застосовуються інноваційні методи психокорекційного впливу, які значно доповняють логопедичний процес і дають можливість логопеду досягнути кращого результату та ефективності в роботі з дітьми-логопатами. Одним із таких методів є арт-терапія, яка включає в себе такий метод як казкотерапія. Завдяки казці відбувається процес пізнання навколишнього світу. Осмислюючи сюжети творчості, ми вчимося бачити самого себе в діях, думках героїв, що живуть на сторінках казки. Ми формуємо певну думку про різні типи відносин, людських характеру. Образи героїв запрошують нас взяти участь у процесі самопізнання.
Казка представляє собою потужний засіб психокорекції. Дитина вчиться знаходити власні помилки у поведінці, спілкуванні, діяльності, моделювати ситуації їх зміни. Таким чином, працюючи з казкою, можна здійснити певний вплив як на психічний так і на мовленнєвий розвиток дитини, що позитивно відобразиться на її подальшому розвитку і становленні як особистості.
Проблема розвитку зв’язного мовлення дошкільників із ЗНМ займає одне з основних напрямів в сучасній логопедії. Тому особливо важливим є своєчасне виявлення й усунення порушень розвитку зв’язного мовлення у дітей із ЗНМ.
Казка… Її можливості великі. Мова перших казок, що чує дитина дошкільного віку, ритмічна, слова часто заримовані, а героям надаються незвичайні визначення.
Людство із покоління в покоління, передаючи зміст казок, давало відповіді на основні життєво важливі питання, адже історію розвитку взаємин між людьми закладено в сюжетах багатьох казок. Кожній людині для того, щоб розвиватися, необхідно перш за все знати:
• своє походження (Хто я, звідки взявся і яким є мій родовід?);
• про оточуючих (Хто вони – свої та чужі, як їх можна розрізняти? Чого можна навчитись у іншої людини? Як це знадобиться мені в майбутньому?);
• про свій шлях (Як знайти свій шлях? Як ставити свою мету і досягати її?);
• про своїх помічників (Як їх розгледіти і не втратити?);
• про віру і місію (Навіщо я прийшов у цей світ? Якою є моя віра у власні сили? Як зробити світ світлішим, добрішим?).
Якщо звернутись до знайомих нам казок, то відразу можна сказати, що їх герої шукають відповіді саме на ці питання. А разом із героями і кожна людина поповнює свою «життєву скриньку» нормами і правилами поведінки, важливими людськими цінностями.
Казкотерапія – це інтегрована діяльність, у якій дії уявної ситуації пов’язані з реальним спілкуванням, що спрямоване на самостійність, активність, творчість, регулювання дитиною власного емоційного стану.
Казкотерапія сприяє розвитку у дошкільників:
- активності;
- самостійності;
- емоційності;
- творчості;
зв’язного мовлення.
Казкотерапія – це метод, у якому казкова форма застосовується для інтеграції особистості, розвитку її творчих здібностей, удосконалення взаємодії з навколишнім світом.
Казка – це образне зображення життєвих реалій. Дії, що відбуваються в казках, можуть трапитись і в реальному житті, але не в буквальному смислі. За допомогою казкових сюжетів дошкільники вперше опановують основні життєві принципи, можуть порівняти добрі та погані вчинки. Діти можуть самостійно вирішувати, хто позитивний герой, а хто – негативний. Ї хоча діти не відразу зможуть це зрозуміти, однак, саме в дошкільні роки вони отримають перші уявлення за допомогою казок.
Казкотерапія – це вплив практичної психології на внутрішній світ і дитини, і дорослого. Казкотерапія більше зорієнтована на дітей дошкільного віку тому, що вони ще не здатні оцінити події, які відбуваються в реальному житті, та проаналізувати їх для прийняття самостійних рішень. Дошкільники потребують допомоги дорослих. Але і дорослі не завжди вчасно можуть зрозуміти деякі негаразди в житті дітей, адже не завжди мають відповідь на те, що саме спонукало дитину так вчинити.
Під час гри, перевтілюючись у казкового героя, малюк може спокійно розповісти про свої почуття, думки. Саме під час сеансів казкотерапії діти засвоюють необхідні моделі поведінки, учаться реагувати на життєві ситуації, підвищують рівень знань про себе й оточуючих, тому що казки зрозуміліші їм порівняно з поясненнями педагогів та батьків.
Казки сприяють пізнавальному розвитку дітей, виховують моральні почуття, впливають на уявлення особистості дитини, спрямовуючи розвиток бажань і вчинків малюка. Казки спираються на те найкраще, що вже є у кожної дитини. Кожна дитина саме з казок дізнається, що добро майже завжди перемагає зло, а негативні герої будуть покарані за свої вчинки.
Педагоги дошкільних закладів та батьки здебільшого розповідають або читають дітям казки. Але, якщо дорослі пам’ятатимуть про те, що можна обговорити казку, пояснивши незрозуміле, то це допоможе дитині засвоїти уроки, які згодом доведеться роз’язувати самостійно.
Казкотерапія – це не один окремий сеанс, а копітка робота з певною метою. Вони дають кожній людині, а особливо дитині дошкільного віку те, що необхідно: свободу думок, бажань, дій, почуттів. Казки допомагають дітям і дорослим подолати страхи, невпевненість, допомагають фантазувати, приймати нестандартні рішення та розуміти, що всього можна досягти, якщо є бажання.
ПРИЙОМИ РОБОТИ З КАЗКОЮ
1. Аналіз казок.
Мета: усвідомлювати; інтерпретувати те, що приховане за кожною казковою ситуацією, за конструкцією сюжету, за поведінкою героїв. Наприклад, для аналізу обирається відома казка.
Після прослуховування казки дітьми їм ставиться низька запитань:
– Як ви вважаєте, про що (про кого) ця казка?
– Хто з героїв вам найбільше сподобався (не сподобався)?
– Як ви гадаєте, чому той або інший герой здійснював ті або інші вчинки?
– Придумайте, що було б, якби головний герой не зробив певного вчинку?
– Як ви вважаєте, якби в казці були тільки хороші герої (або тільки погані герої), то що це була б за казка?
– Навіщо в казці є погані та хороші герої?
(Запропонована форма роботи застосовується для дітей у віці від 5 років).
Аналіз казок і казкових ситуацій може бути побудований у формі як індивідуальної роботи, так і групової дискусії, де кожна дитина висловлює свою думку щодо того, що «зашифровано» в тій або іншій казковій ситуації.
2. Розповідь казок.
Мета: розвивати фантазію, уяву, здатність до творчої самореалізації, зв’язне мовлення.
Дитині або групі дітей пропонується розповісти казку від першої або від третьої особи.
Можна запропонувати дитині розповісти казку від імені інших дійових осіб, які беруть або не беруть участь в казці. Наприклад, як би казку про Колобка розповіла Лисиця, Баба-Яга або Василиса Премудра.
3. Переписування казок.
Переписування і дописування авторських та народних казок має сенс тоді, коли дитині чимось не подобається сюжет, розвиток подій, ситуацій, кінцівка казки тощо.
Переписуючи казку, дописуючи свій кінець або вставляючи необхідні персонажі, дитина сама обирає найбільш відповідний її внутрішньому стану розвиток подій і знаходить той варіант розв’язання ситуацій, що дозволяє їй позбутися внутрішнього напруження – у цьому полягає психокоригувальний сенс переписування казки.
4. Постановка казок за допомогою ляльок.
Мета: удосконалювати і проявляти через ляльку ті емоції, які зазвичай з якихось причин дитина не може собі дозволити проявити.
Працюючи з лялькою, дитина бачить, що кожна її дія негайно відбивається на поведінці ляльки. Це допомагає їй самостійно корегувати свої рухи і робити поведінку ляльки максимально виразною.
5. Складання казок.
Мета: виявити внутрішні конфлікти та ускладнення.
Дитина може складати казку, самостійно обираючи тему або за заданою першою фразою. У першій фразі дорослий може повідомити про головних героїв і місце дії. У власній казці дитина відображає свою проблемну ситуацію і способи її ров’язання.
МІНІ-ПРАКТИКУМ ДЛЯ БАТЬКІВ «У ЯКІЙ КАЗЦІ»
Батькам необхідно самим дібрати назви казок відповідно до визначених рекомендацій та відмітити, як багато цікавої інформації міститься в них.
• Про те, що небезпечно залишати дитину без нагляду ідеться в казках:
–«Колобок»,
–«Гуси-лебеді»,
–«Котик та Півник»,
–«Вовк та семеро козенят» та інших.
• Про те, що небезпечно гратися з вогнем.
• Про те, що може трапитися з героєм, якщо він потрапить у незнайоме місце та інших.
Можливо, розповідаючи казки та проживаючи разом із дитиною різні ситуації, дорослі теж дізнаються про щось нове про себе?

Вправи на розвиток мисленнєвих процесів
Закінчи речення
Мета: розвиток словесно – логічного мислення.
Дорослий кидає м’яч дитині і пропонує початок речення. Дитина ловить м’яч і закінчує речення.
Наприклад,
Морозиво солодке, а лимон ….
Корова мичить, а свиня…
Вдень світло, а вночі …
Літак летить, а машина …
Вдень ми обідаємо, а ввечері…
Півень кукурікає, а ворона …
Стрибунець стрибає, а птах …
Ти дивишся очами, а чуєш …
Змія повзає, а риба …
Лис живе в норі, а птиця …
Помідор червоний, а огірок …
Вчитель навчає, а лікар …
У людини дві ноги, а в собаки …
Трава зелена, а небо …
Капуста – овоч, а яблуко …
Ускладнення: використовувати геометричні фігури, форми, кольори, розміри та матеріали навчальних предметів, які зараз дитина вивчає (наприклад, для закріплення вивчення домашнього завдання з біології чи з математики).
Кажи протилежне
Мета: розвиток уваги, мислення.
Дитина лове м’яч і говорить протилежне за значенням слово.
Наприклад,
веселий – сумний, швидкий – повільний, порожній – повний, товстий- тонкий, легкий – важкий, лінивий – працелюбний, білий – чорний, твердий – м’який, злий – добрий, день – ніч, перший – останній, початок – кінець, гіркий – солодкий, далеко – близько, світлий – темний, покупець – продавець та інш.
Утвори нові слова
З кожного слова візьми тільки другий склад і запиши нове слово.
БОЛОТО, КОНТОРА______________________
ОВОЧІ, КОРОВА, ГЛИНА________________
ПОГОДА, МОЛОТОК, СОВА_______________
ОСОКА, КОРОВАЙ, РУКА_________________
БУДИНОК, ВИТИНАНКА, ШИНА___________
З кожного слова візьми останній склад і утвори нове слово.
НАСОС, ГУСКА _____________________
КУРКА, НОРА, ДИВАН_______________
МОЛОКО, ВІДРО, КАРТИНА__________
ГУМА, ОРЛИ, ВІКТОРИНА ____________
ХАТА, ШУРМА, ГОРА _________
Встановлення зав’язків
Дитині запропонувати до кожного слова підібрати логічну пару:
перо - ... (курка, подушка і т.д.)
лист - ... (дерево, книга і т.д.)
ложка - ... (виделка, тарілка і т.д.)
шишка- … (ялинка, лоб і т.д.)

Як впливають гаджети на здоров’я дитини? Як впливає електро-магнітне випромінення на організм в цілому? Про це розповідає дитячий лікар-офтальмолог, завідуюча офтальмологічним відділенням дитячої міської поліклініки №1 Олена Лабжинська.
Комп’ютер, ноутбук, смартфон та планшет негативно впливають на здоров’я навіть дорослої здорової людини, не кажучи вже про несформований дитячий організм. Основна причина — електро-магнітне випромінення, що негативно відображається на зоровій функції дитини, внаслідок чого розвивається короткозорість (міопія).
Через те, що дитина народжується далекозорою і зорове яблуко найбільш активно росте до шести років, батькам потрібно бути вкрай обережними, дозволяючи дитині переглядати її улюблені телепередачі. До трьох років лікарі-офтальмологи забороняють переглядати мультфільми навіть по телевізору (зір трирічної дитини 60%—100%). Потім дошкільнятам можна дозволити спілкуватися з гаджетами до 20-30 хвилин на день. Перевагу краще надавати телевізору через більшу величину його екрану. Школярі можуть користуватися улюбленими гаджетами до 30 хвилин на день протягом навчального тижня і до 1 години у вихідні.
— Чи страждає психіка дитини від комп’ютерної залежності?
Часом у дітей формується комп’ютерна залежність, особливо у випадках, коли батькам простіше включити дитині мультик, ніж погратися з нею або просто приділити увагу.
Тоді у дитини можуть виникнути невротичні скарги на зразок безсоння, дратівливості або, навпаки, млявість та апатія. У цих випадках майже не можливо відірвати малечу від екрану планшета чи смартфона. Зокрема, коли хлопчики захоплюються агресивними іграми, у них через незрілість нервової системи формується агресивний тип реагування на оточуюче.
Якщо страждає зір дитини від комп’ютерних ігор, спілкування у соціальних мережах, перегляду мультфільмів, то що змушує підлітка чи дитину пристраститися до планшету/комп’ютера/телевізора? Яка потенційна користь від них для людини?
У кожної людини, і дитина чи підліток не є виключенням, є свої захоплення, котрим хочеться віддавати весь свій вільний час. А Інтернет цьому сприяє: тут можна знайти інформацію на будь-який смак для роботи, навчання, різноманітних хоббі; можна пограти у віртуальні ігри з ефектом присутності у них гравця, поспілкувася ледь не з усім світом у соціальних мережах, не покидаючи стін власної оселі тощо. Саме ці безмежні можливості вказаних гаджетів сприяють не лише погіршенню зору користувача, а й формуванню стійкої комп’ютерної залежності, що вже потребує втручання психолога і тривалого лікування.
Яких гігієнічних рекомендацій слід дотримуватися дитині чи підлітку, аби отримати максимальну користь від спілкування з гаджетами та не завдати шкоди власному здоров’ю?
Потрібно користуватися сучасною технікою «з розумом і без фанатизму»: не порушувати часових нормативів під час користування планшетом чи ноутбуком, час від часу робити перерви, аби розім’ятися та зробити вправи для очних яблук, що однозначно позитивно впливає на зняття зорового навантаження як у дорослих, так і у дітей. Також потрібно знати, що відстань від книги/підручника до очей має бути 30-35см, а для маленької дитини ця відстань — від ліктя до основи долоні. Під час занять з підготовки до школи виконуючи домашні завдання дитині слід користуватися спеціально підібраною до її індивідуального зросту меблями.
Працювати з книгою чи планшетом, навіть переглядати кінострічку на телеекрані категорично не рекомендую у темряві чи у сутінках. При такій роботі світло має бути зверху і збоку (ліворуч — для правші та праворуч — для лівші). Якщо є така можливість краще віддавати перевагу роботі у денний час (денне освітлення є фізіологічним для нашого ока — тому створюються умови для найменшого зорового навантаження).

Рівновага – це уміння утримувати й здійснювати контроль над стаціонарним положенням тіла (до прикладу, коли діти грають у гру «Море хвилюється» чи зображують різні статуї).
Баланс – це можливість триматися збалансованим тоді, як відбувається рух (до прикладу, коли дитина біжить або їде на велосипеді).
В чому полягає важливість балансу та рівноваги?
Рівновага й координація відповідно до віку людини сприяють тому, що вона може бути успішним спортсменом, бо саме завдяки цим навичкам забезпечуються плавні рухи тіла в момент виконання різного роду фізичних вправ, таких як ходьба по круглій колоді або гра у м’яча. Спортивні заняття, своєю чергою, несуть значну користь для того, щоб у людини сформувалась гарна саморегуляція, була змога будувати соціальні зв’язки і відчувати приналежність до суспільної групи або конкретного мікросоціуму. Варто додати, що коректні й контрольовані рухи тіла в момент здійснення вправ мінімізують витрати енергії людиною та зменшують утому до мінімуму.
Якщо у людини добре розвинена рівновага і координація, тоді зменшується вірогідність травмуватися, бо в такому випадку особа покращує конкретні реакції свого тіла в тих випадках, коли в цьому є необхідність (наприклад, в момент падіння виставляє руки вперед). Також саме вони здійснюють забезпечення прийняття тілом правильних поз для того, щоб виконати вправу, коли дитина сидить за столом, і допомагають досягти успіху в момент виконання навантаження, де використовується дрібна моторика.
Необхідні елементи для вірного розвитку балансу і рівноваги:
Увага та вміння концентруватися – уміння здійснювати концентрацію уваги на виконанні певної дії в момент конкретного відрізку часу.
Осмислене розуміння власного організму – усвідомлення можливостей кожної частини тіла і знання основ і особливостей пересування тіла у оточуючому середовищі відносно власних рук та ніг і усіх оточуючих речей.
Білатеральна (двобічна) інтеграція – задіяння обох верхніх кінцівок, тоді як одна рука є ведучою (як приклад, відкручування кришки з банки, при цьому інша кінцівка, яка не є провідною, тримає банку так, щоб підтримувати баланс).
Зорово-моторне координування – здатність осмислювати дані, які були отримані завдяки побаченому очима, для здійснення контролювання, керування та направлення дій рук в момент виконання певних задач (наприклад, письмо або спроби спіймати м’яч).
Ведуча рука – методичне задіяння певної руки з метою здійснення конкретних дій, що сприяє розвитку навичок покращення цих дій.
Міць м’язової тканини – уміння задіяти силу, щоб здійснити опір.
Врівноваженість м’язів – змога конкретного м’яза або групи конкретних м’язів багаторазово докладати силу напротивагу опору.
Саморегуляція – уміння досягати, утримувати та координувати ступінь концентрування уваги, зважаючи на мету завдання або конкретні особливості ситуації.
Управління станом тіла – здатність керувати стійкістю тіла і тримати шию рівно з метою координування переміщення кінцівок.
Пропріоцепція (вміння відчувати своє тіло в навколишньому оточенні) – це дані, які мозку надсилають м'язи і суглоби, і які інформують його стосовного того, у якому положенні перебуває і як рухається тіло у навколишньому середовищі.
Обробка чуттєвої інформації – детальний аналіз даних, отриманих за допомогою сенсорної стимуляції обставинами оточуючого середовища і себе самого.
Окремий чи ізольований рух – здатність поворушити рукою чи ногою, тоді як решта тіла залишається в нерухомості.
Вміння здійснювати координацію своїх рухів, визначати оптимальний баланс рівноваги допоможе малюку не тільки безпечно рухатися, а ще й у критичній ситуації зорієнтуватися, щоб мати змогу максимально зберегти своє здоров’я.

LEGO дозволяє дітям вчитися , граючись і навчатись у грі. Саме головне – це надати дітям можливість “проживання” цікавого для них матеріалу. Дізнаючись щось нове, діти навчаються виражати своє ставлення до того, що відбувається. Конструюючи, вони занурюються в організовану дорослими ситуацію. В ході навчальної діяльності діти стають будівельниками, архітекторами, лікарями, водіями, фермерами і т.д., граючись вони вигадують і втілюють в життя свої ідеї. В процесі діяльності розв’язуються різні задачі: психологічні, розвивальні, пізнавальні. Подорожуючи, діти допомагають своїм друзям, визволяють героїв з біди, дізнаються цікавих фактів тощо. Готуючись до подорожі, діти конструюють, вчать вірші, працюють за схемами. При цьому у дітей розвивається творча уява, комунікативні якості, допитливість. Знання, які отримують діти є актуальними, необхідними для них. А цікавий матеріал засвоюється легко і назавжди.
Застосування LEGO сприяє:
1. Розвитку у дітей сенсорних відчуттів (тому, що використовуються деталі різної форми, основних кольорів).
2. Розвитку і удосконаленню психічних функцій (пам’яті, уваги, мислення, розвиток таких мисленнєвих процесів, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення).
3. Тренуванню пальців кисті руки , що дуже важливо для розвитку дрібної моторики руки.. А також сприяє розвитку мовлення дитини, тому що недарма кажуть: “Мова дитини на кінчиках пальців”.
4. Об’єднанню дитячого колективу, формуванню симпатії один до одного, так як діти навчаються спільно вирішувати задачі, розподіляти ролі, пояснювати один одному важливість прийнятого конструктивного рішення.
Дуже тісно конструктивна діяльність пов’язана з розвитком мовлення, тому що спочатку дитина проговорює подальші дії, які деталі вибере, необхідну їх кількість, розміри.
На заняттях з Лего-конструювання діти навчаються посидючості.
Ось приклади ігор, в які можуть погратися батьки разом зі своїми дітьми. Це ігри-лабіринти, які потрібно спочатку самим сконструювати із цеглинок.
1. “Закоти м’ячик у лунку”( для дітей 3-4 років)
Мета: виховувати терплячість під час виконання завдання; розвивати дрібну моторику рук, координацію рухів;закріпити основні кольори.
Обладнання: цеглинки DUPLO, м’ячики 3(або більше кольорів).
Хід гри:
Спочатку потрібно дитині разом з дорослим вигадати і сконструювати лабіринт для гри. Потім виготовити лунки для м’ячиків (лунки повинні бути такого ж кольору, що і м’ячики). Потім потрібно закотити м’ячик у свою лунку.
2. “Проведи тваринку у свій будиночок”( для дітей 3-4 років)
Мета: виховувати дружні взаємини в дитячому колективі; розвивати дрібну моторику рук, пам’ять, просторову орієнтацію, увагу; вчити співвідносити розмір предметів.
Обладнання: цеглинки DUPLO, фігурки тварин.
Хід гри:
Виготовити лабіринт або використати з попередньої гри. Для кожної тваринки, відповідно до її розмірів потрібно виготовити свій будиночок. Потрібно кожну тваринку провести лабіринтом так, щоб вона потрапила у свій будиночок. Потім можна попросити , щоб одна тваринка “прийшла у гості “до іншої.

Вплив ігор на розвиток дитини дуже великий, адже в залежності від виду гри дитина може розвиватися фізично, психологічно й особистісно.
Знайомство з навколишнім світом, розвиток уяви і фантазії, а також комунікаційних навичок – все це проявляється під час дитячих ігор.
Залежно від виду, гра здатна розвивати різні якості у малюка.
Так, наприклад, дидактичні ігри в основному спрямовані на знайомство зі світом, на пізнання нових і елементарних речей, на формування почуттів і якостей. Такі ігри найкраще підходять для зовсім маленьких дітей, які завдяки різнобарвним кубикам та фігуркам вчаться розрізняти предмети в залежності від їх форми і кольору, групуючи окремо кубики і кульки. Дидактичні ігри розвивають увагу і зосередженість.
Не менш важливими є сюжетно-рольові ігри. Завдяки тому, що потрібно придумати сюжет гри, розподілити ролі і чітко дотримуватися відведеної дитині ролі, такі ігри вчать дітей дисциплінованості та відповідальності, а також розвивають уяву. У таких іграх найбільш чітко проявляється характер малюка, його ставлення до одноліток. Під час такої гри дитина може копіювати поведінку своїх батьків, тому потрібно уважно стежити за тим, як вона себе поводить в рамках відведеної їй ролі. Якщо вона, граючи «в магазин» або «в сім’ю» постійно свариться з іншими дітьми, веде себе агресивно, то можливо саме батьки є причиною такої поведінки. Адже сам малюк не може сформувати модель поведінки в такому ранньому віці, тому скоріш за все він копіює поведінку в сім’ї.
Вплив гри на розвиток дитини
Але сюжетно-рольові ігри дуже важливі для розвитку вміння спілкуватися і жити в соціумі, до всього іншого – у дитини розвивається уява і лідерські якості. Адже кожного разу в новій грі вона приймає на себе нову роль, для якої повинна вигадати модель поведінки, правила. Що стосується сюжету гри, то тут якраз і проявляються лідерські якості малюка: якщо дитина бере ініціативу в свої руки і сама вигадує сюжет гри, продумуючи всі деталі і правила, то таким чином вона проявляє свої лідерські якості.
Рухливі ігри – це ігри, які спрямовані на розвиток у дитини фізичних якостей. Вони відмінно підійдуть для активних дітей, яким важко всидіти на одному місці більше п’яти хвилин. Рухливі ігри виконують дуже важливу роль у фізичному розвитку дитини, так як вчать дисциплінованості і вмінню грати за правилами, а ще допомагають розвинути швидкість мислення і рухів.
Таким чином, крім того, що гра дарує дитині можливість веселого і захоплюючого проведення часу разом зі своїми друзями, вона ще й позитивно впливає на розвиток фізичних і особистісних якостей малюка.
Якщо говорити в цілому, то гра може навчити:
Взаємодіяти з однолітками і навику спілкування з іншими дітьми.
Слідувати правилам, дисциплінованості, відповідальності та відповідності взятої на себе ролі.
Уважності, управлінню своїми емоціями, за допомогою їх контролю, вмінню прораховувати свій наступний крок, плануванню.
Як ігри впливають на дитину
Також гра допоможе вашому малюкові розвинути:
Пізнавальну сферу. Під час гри малюк знайомиться з навколишнім світом, з предметами, їх властивостями і призначенням. Дитина ще не усвідомлює до кінця, що грає, це скоріше схоже на маніпулювання предметами – перебирання, сортування і групування їх за якими-небудь якостями. Але навіть в такому випадку гра позитивно впливає на малюка, так як закладає в ранньому віці навик концентрації і аналізу, що неодмінно стане в нагоді йому в подальшому.
Фізичні якості. Фізичний розвиток ще ніколи не був зайвим, адже це здоров’я. Рухливі ігри не тільки зміцнюють імунітет і прищеплюють любов до спорту і здорового способу життя, вони також розвивають вміння володіти своїм тілом.
Образне мислення і уяву. Граючи, дитина наділяє предмети новими властивостями, моделює простір для гри: одушевляє іграшки, готує без продуктів, будує цілі міста в своїй кімнаті. Такі ігри дуже важливі, адже вони вчать дитину приймати нестандартні рішення, щоб реалізувати задуманий сюжет.
Комунікативні навички. Це особливо актуально при грі в рольові ігри. Так як дитині постійно доводиться розігрувати діалоги з іншими учасниками гри, обговорювати правила і сюжет, розподіляти ролі і підтримувати контакт протягом всієї гри. Дитина вчиться спілкуватися з однолітками, знаходити компроміс в конфліктних ситуаціях, а ще такі ігри сприяють розвитку мовлення.
Моральні якості. На відміну від ігор, які є вигаданими від початку і до кінця, висновки, які робить малюк, граючись в них, справжнісінькі. Це відмінна можливість навчити дитину бути чесною, рішучою, доброзичливою, головне тут – це присутність дорослого, який може оцінити ігрову ситуацію і зробити правильні висновки.
Як бачимо, ігри – це дуже важливий аспект розвитку здорового фізично та емоційно малюка. Адже вони не тільки допомагають виявити деякі позитивні сторони дитини і розвинути їх, але й виявити емоційні проблеми: страх, замкнутість, агресію.

02 червня 2020

Здоров’я нації сьогодні – загальнодержавний показник, який віддзеркалює рівень соціально-економічного розвитку суспільства. Умови сьогодення свідчать про актуальність проблеми збереження здоров’я дітей в Україні, оскільки майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї.

За даними різних соціологічних опитувань щодня курять 11% учнівської молоді (16% – серед хлопців, 7% – серед дівчат). Вперше починають курити хлопці в 11 років, дівчата – в 14-15 років.

Перший досвід вживання алкоголю діти набувають в 11 років. Зокрема встановлено, що хлопці частіше за дівчат починають експериментувати з алкоголем.

Найпопулярнішим алкогольним напоєм серед учнівської молоді є пиво (0,5 лпива=30-60 ггорілки залежно від міцності напою). Водночас популярними також є «слабкоалкогольні напої» – джин-тонік, ром-кола, напої, що складаються із соку та горілки, тощо.

Відомо, що поряд із зазначеними чинниками набувають актуальності порушення інших компонентів збереження здоров’я дітей, що пов’язані із нераціональним харчуванням та низькою фізичною активністю дітей. Зокрема встановлено, що регулярно снідають у будні дні лише 2/3 української учнівської молоді (64%) та 83% – по вихідним. Достатню кількість фруктів (більше одного разу на день) споживають лише 17% опитаних учнів, овочів – тільки 22% учнів.

Майже половина серед усієї опитаної учнівської молоді віком 11-17 років щодня, як у будні, так і у вихідні, проводять до трьох годин за комп’ютером у мережі інтернет.

Соціальна програма «Здорова нація»

Наразі в Україні згідно концепції загальнодержавної цільової соціальної програми «Здорова нація» в рамках Європейської стратегії ВООЗ «Здоров’я і розвиток дітей та підлітків» акцентується увага на вирішенні проблем формування культури здоров’я дітей та підлітків на підставі взаємодії різних соціальних інститутів, які спрямовані на формування навиків здорового способу життя серед дітей та їх батьків.

З метою раннього виявлення факторів ризику з алкогольних та наркотичних проблем у дітей МОЗ України розроблено та затверджено накази, які запроваджують додатковий профілактичний компонент під час щорічних профілактичних оглядів школярів.

Здоровий спосіб життя – це спосіб життєдіяльності дитини, який спрямований на збереження та зміцнення здоров’я малюка та профілактику найбільш значущих хвороб дитячого віку. Він включає такі принципи, як дотримання режиму дня, раціональне харчування, фізичну культуру, дотримання правил гігієни, відсутність шкідливих звичок, доброзичливе ставлення до оточуючих, активний відпочинок, сприятливі умови життя.

Основні поради батькам для збереження здоров’я дитини:

Створити сприятливий емоційний клімат в родині, дружні взаємовідносини між батьками й дітьми.

Відповідальне ставлення батьків до здоров’я дитини та власного. Для того, щоб навчити дитину принципам здорового способу життя батьки повинні подавати приклад та самі дотримуватися тих же принципів.

Створити сприятливі умови для фізичного та психічного розвитку дитини. Спільні активні заняття спортом захоплюють дітей, дозволять покращити фізичний та нервово-психічний розвиток дитини. Запишіть Вашу дитину в спортивну секцію. Запропонуйте дитині вибрати ту спортивну секцію, яка їй найбільше подобається. Це дозволить не тільки зміцнити здоров’я але й розширити коло спілкування з новими друзями.

Дотримання принципів раціонального збалансованого харчування особливо актуальним є в ранньому віці, коли відбувається активне формування систем і організму дитини. Намагайтеся, щоб на Вашому столі були тільки корисні продукти і здорова їжа. Виключіть з раціону сім’ї шкідливі продукти, наприклад, газовані напої, чіпси, фаст-фуд, шоколадні батончики, а також обмежте жирне, смажене і копчене. Слідкуйте за об’ємом їжі, який їсть малюк, і не допускайте переїдання.

Дотримуйтесь вдома режиму дня для дитини – повноцінний міцний сон, прогулянки на свіжому повітрі. Слідкуйте за тим, щоб дитина не проводила багато часу біля телевізора або комп’ютера. Дотримання режиму дня дисциплінує дитину та допомагає встигнути виконати всі завдання в школі та є корисним в подальшому кар’єрному рості вже дорослої людини.

Негативне ставлення дорослих до алкоголю та паління є прикладом для дитини. Розуміння шкідливих наслідків тютюнопаління та вживання алкоголю певною мірою застереже Вашу дитини від цих кроків.

Достатня трудова активність, заохочення дітей до посильної праці. Спільна праця батьків та дітей згуртовує родину, дозволяє виробити стереотипи поведінки в майбутній родині Вашої дитини.

Утримання в чистоті тіла, одягу і приміщення.

Розумні вимоги до дитини, спільні ігри, проведення дозвілля (прогулянки в ліс, парк, на ковзанку, лижні прогулянки, спільне читання, малювання тощо).

Займайтесь всією сім’єю загартовуванням. Загартовування зміцнює імунітет дитини і дорослих, піднімає настрій і поліпшує самопочуття.

Формування навичок здорового способу життя в дитини є важкою спільною працею батьків та дітей, допоможуть зміцнити здоров’я дитини, покращити її самопочуття та запобігти розвитку різноманітних захворювань у дітей.