Чому дитина не хоче говорити?

Чому дитина не хоче говорити?
Можливо, це вас і здивує, але в сучасному світі комунікації і інформації однією з найпоширеніших є проблема розвитку мовлення у дітей. Кожна друга дитина віком від двох до чотирьох років потрапляє до логопеда із затримкою мовленнєвого розвитку. Тенденція зростання подібних проблем спостерігається останні 20 років в усьому світі. Але якщо на початку 70-х такі порушення мали всього 4% дітей, то сьогодні кількість дітей зі згаданим діагнозом зросла майже в сім разів.
Затримка мовного розвитку
Затримка мовного розвитку – це уповільнене оволодіння дітьми навичками мовлення в порівнянні з віковими показниками норми. Відставання стосується фразового, зв’язного мовлення, обсягу словникового запасу, граматичних навичок.

Важливо знати, що мовлення буває активним і пасивним. Активне мовлення – це безпосередньо те, що дитина говорить, тобто може вимовити вголос. Пасивне виражається у формі розуміння чужого мовлення. У дітей розвиток активної і пасивної форм мовлення відбувається не одночасно. Дитина спочатку вчиться розуміти чуже мовлення, просто слухаючи оточуючих, а потім уже починає розмовляти сама. Вже з перших тижнів життя дитина розпізнає особливості мови матері і вчиться говорити активно. Тому важливо починати розмовляти з малям якомога раніше.

Що має насторожити батьків?
рідкісне гуління, його однотипність або беззвучність;
відсутність реакції однорічного малюка на звернення;
невиконання завдань дитиною у віці двох років;
відсутність мовлення в 2 роки;
односкладові відповіді у 3 роки (відсутність фраз);
переважання жестикуляції, міміки над словесним спілкуванням.
Причин затримки мовленнєвого розвитку багато, але я зупинюсь на соціальних або "побутових".

Назвемо першу так – "заспокійливий гаджет". Безумовно, за той проміжок часу, поки в руках у маляти омріяний планшет або телефон, мама встигає зробити багато справ. Але, як правило, у дитини, яка рано пізнала привабливість "комп’ютерного життя", не тільки проблеми з мовленням, вона розкоординована, у неї яскраво виражені спалахи агресії, проблеми з харчуванням, сном, довго не може заспокоїтися при мінімальному роздратуванні.

Дитина вивчає світ навколо
Дитина в цей період розвивається досліджуючи предмети навколишнього світу: реальний кубик у руках маляти безпосередньо розвиває його. Кубик на екрані планшета не має набору властивостей, необхідних маляті, і, звісно, не може стимулювати розвиток мозку, дати розуміння властивостей предметів. Адже властивості всіх віртуальних предметів однакові – плаский гладенький екран! Тому правило номер один: до трьох років – жодних гаджетів! Комп’ютерні ігри можна вводити в "діяльність" дитини тільки після того, як вона опанувала традиційні види дитячої "діяльності" – малювання, конструювання, ліплення, сприйняття і вигадування історій.

Розвиток дрібної моторики
Розвиток дрібної моторики ефективно впливає на розвиток мовлення. Але дрібну моторику неможливо розвивати не розвиваючи загальної, а це – уміння дитини скоординовано рухатися (кидати і ловити м’яч, стрибати, рухати синхронно руками, тощо). Вправи на координацію рухів – ліплення, малювання олівцями, застібання ґудзиків, шнурування – неабияк стимулюють розвиток мовлення. Важливо розуміти – що центри мовлення і моторики настільки пов’язані, що бити дитину по руках — категорично забороняється.

Друга причина затримки мовного розвитку – двомовність середовища.

Третя "побутова" причина затримки мовлення у дітей – гіпертурботливість матусь. Такі мами просто не дають можливості дитині заговорити. Вони вловлюють бажання малюка за рухом його руки, вигнутою бровою чи опущеними куточками губ. І така дитина не має потреби говорити.

Зважаючи на викладене, треба розуміти: хоч би якими були проблеми затримки мовленнєвого розвитку, все ж основною причиною може бути те, що самі батьки не вважають за потрібне багато розмовляти з дитиною. А тому якнайбільше розмовляйте з дитиною. Вона постійно має чути мовлення, звернене до неї, а не з екрана телевізора. Важливо описувати все, що ви бачите з дитиною, робите, і все, що відчуваєте, називаючи це простими, а не надто довгими і складними словами. Неабияк допомагають розвивати мовлення читання й заучування віршів і лічилочок, тощо.

Наші діти ростуть у нових умовах тотальної зайнятості батьків, і, на жаль, проблеми дітей є породженням нових умов життя дорослих, їхнього стрімкого життя і браку часу. Важливо розуміти, що реагувати як страус у цій ситуації не вийде. Сподіватися, що все само розсмокчеться, і дитина "раптом" заговорить, – хибний шлях.