Затримка психічного розвитку у дітей з РАС
ЗПР можна і треба коригувати
Малюки першого і другого року життя розвиваються через наслідування під керівництвом дорослих. Діти з РАС часто уникають такого контакту. Це відбувається не тому, що у них немає потреби в спілкуванні. В силу біологічних особливостей роботи мозку, діти з РАС не можуть взаємодіяти з людьми так, як це роблять нейротипові діти.
Через ці особливості та нерівномірність розвитку зв'язків між окремими частинами мозку, у таких дітей діагностують затримку психічного розвитку (ЗПР).
Такі діти відстають від однолітків у розвитку емоційної сфери, часто незграбні в рухах, дрібна моторика розвивається повільніше. Часто буває, що дитина не може зконцентруватися на одному занятті, грається одноманітно.
Іноді стається так, що батьки після багатьох невдалих спроб зацікавити дитину спільними заняттями, вважають, що вона їх не розуміє і припиняють ці намагання. Перестають приділяти увагу грі та розвитку навичок самообслуговування, вважаючи за краще робити все замість дитини. Не навчають чистити зуби, тримати ложку, одягатися самостійно.
В результаті такого підходу затримка психічного розвитку посилюється, а у віці 4-5 років додається ще брак мовленнєвого розвитку і діагноз «затримка психо-мовного розвитку».
Важливо розуміти, що є діти з РАС, які так і не починають говорити, навіть в підлітковому віці. Але це не означає, що вони не розуміють - у них збережений невербальний інтелект. Багато хто користується жестовою мовою, вміють писати за допомогою клавіатури і знають кілька мов.
ЗПР - оборотне явище
І чим швидше почати корекційну роботу, тим краще. Малюкові потрібно навчитися проявляти допитливість, розвивати впевненість у собі, спілкуватися з однолітками і дорослими, знизити тривожність, реакцію на яскраве світло, гучний звук, сильні запахи, дотики. Це все можливо за планомірної роботи професійними науковими методикам.
Якщо немає можливості возити дитину на заняття постійно, необхідно разом з фахівцем скласти план розвитку наперед і коригувати його під час проходження. Важливо також інтегрувати заняття в щоденні дії і побут дитини.
Є батьки, які вважають що їхні діти «незграбні тугодуми», і на заняття не варто витрачати час. Але саме такі діти, при правильному підборі програми розвитку, демонструють значний прогрес - як в розумовому розвитку, так і в соціальній адаптації.