Прості прийоми для розуміння мовлення у дітей з аутизмом (2-4 років)

Доволі часто при аутизмі та при інших проблемах нейророзвитку зустрічається повне або часткове нерозуміння мовлення. В той час як у дитини з типовим розвитком відбувається поступовий прогрес, у дитини з аутизмом часто під час занять виникають реакції негативізму, істерики, неприйняття.
Розширення розуміння мовлення залежить звісно від багатьох факторів: систематичних занять, загального розвитку дитини, а також від деяких простих прийомів, наведених нижче.
1. СПІЛКУЙТЕСЯ З ДИТИНОЮ БЕЗ СТОРОННЬОГО МОВЛЕННЯ
▪️У дитини з проблемами розуміння мовлення дуже слабо розвинена слухова уява. Найменше стороннє мовлення може деконцентрувати дитину.
▪️Не намагайтеся спілкуватися з дитиною чи щось їй пояснювати, якщо вона дивиться телевізор або грає в будь-яку гру зі звуком на планшеті або якщо у вас присутній інший фоновий шум (увімкнена музика, радіо, хтось співає, поруч працює пральна машина, міксер тощо). Одночасна мова від батьків, звуки телевізора та планшета або інших приладів лише погіршать сприйняття і малюк не зрозуміє ні те, що ви хотіли б сказати, ні те, що було озвучене ззовні.
▪️Для того, щоб дитина вас почула, їй необхідно слухати лише ВАС. Тому для спілкування з малюком слід вимкнути всі сторонні джерела звуку та інформації.
2. КАЖІТЬ НА 1-2 СЛОВА БІЛЬШЕ, НІЖ ГОВОРИТЬ ДИТИНА
▪️В побутовому мовленні батьки, навіть усвідомлюючи проблеми з розумінням мовлення, допускають певні помилки. Наприклад, дитина не говорить та не розуміє мову, а мама щось багатослівно пояснює, використовує складні мовленнєві звороти. На жаль це зовсім не допомагає.
Після 2-3 слів дитина не сприймає безперервне мовлення батьків, вона не чує пояснення, а чує лише потік слів.
▪️ В логопедії існує гарне правило для розвитку розуміння мовлення: говорити на 1-2 слова більше, ніж сама дитина.
▪️ Приклад: Для дитини зі слабким розумінням мовлення ідеальною інструкцією буде «Дай м’ячик», а не «Дай мені жовтий м’ячик, який лежить під столом». Тому що в цьому випадку дитина не дослухає до кінця через відсутність концентрації та розуміння.
▪️ Якщо малюк зовсім мовчить, то ми говоримо 1-2 слова. Якщо говорить 1 слово – то можна використовувати фрази 2-3 слів, і так далі.
3. НЕ ТРЕБА ЧИТАТИ КНИЖКИ САМЕ «ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ», ЯКЩО ДИТИНА ЙОГО НЕ РОЗУМІЄ
▪️ Інколи батьки маленьких дітей з проблемами мовлення скаржаться «Я читаю йому книжку, а він її закриває, вириває з рук!».
Поки дитина не починає більш-менш розуміти мовлення, читати їй книжки марна справа. Потік слів з книжки для нерозуміючого малюка виглядає для нього не як цікава інформація, а як безглуздий шум. Діти не хочуть слухати те, в чому не бачать сенсу і через це швидко стають роздратованими та незацікавленими.
Але все-таки існують певні правила для читання / слухання РАЗОМ:
▪ По ходу читання спрощуйте текст, не зачитуйте незначні, зайві слова;
▪ Також потрібні часті паузи на 1-2 секунди між словами, щоб дитина встигла обробити інформацію;
▪ Читання треба перемежовувати з показом картинок;
▪ Читання має бути емоційно-забарвленим та виразним для збереження уваги.
Приклад: «В одному королівстві жили - були Попелюшка та її тато».
Починаємо «В одному королівстві» (пауза + показати обкладинку книги) жили – були (пауза) Попелюшка (пауза + показуємо маленьку Попелюшку) та (пауза) її Тато (пауза + показуємо батька Попелюшки). Останні 2 слова вимовляємо з емоційним захопленням.
Тоді є шанс, що через декілька повторів дитина послухає, зрозуміє та попросить повторити казку.
4. РОЗМОВЛЯЙТЕ ПОВІЛЬНО, ТОНОМ ТРОХИ ТИХІШЕ ЗВИЧАЙНОГО
▪️Для дітей з проблемами розуміння мовлення не має сенсу підвищувати голос та тараторити. Навіть якщо один з батьків вірно використовує «правило 1-2 слів», але при цьому розмовляє швидко, навіть ці пару слів можуть перетворитися на кашу для малюка.
▪️До того ж гучна мова негативно впливає на сприйняття, розгальмовує і без того погану уяву у дитини.
Гірше гучної мови лише крик, який окрім нерозуміння мовлення ще й викликає страх.
Таким чином, повне розуміння мовлення доволі таки довгий процес.
Зазвичай дитина проходить наступні рівні розуміння мовлення:
▪ Нульовий (3-6 міс, розрізнення голосів близьких людей, певні інтонації);
▪ Ситуативний (6-10 міс., розуміння деяких іменників (частини тіла, іграшки, побутові предмети) та деякі прості інструкції (не можна, дай ручку, пока)
▪ Побутовий (10-14 міс., розвиток пасивного словникового запасу, іменників та деяких дієслів)
▪ Предикативний (до 2,5 років – розуміння багатьох дієслів та складних багаторівневих інструкцій, початок вірного відмінювання іменників (стіл- на столі)
▪ Фразовий (до 5 років, розуміння правильної конструкції речення та грамотне відмінювання)
▪ Вищий – розуміння абстрактних понять та повне розуміння мовлення, прислів’я та приказки – до підліткового віку.
Отже, на етапі раннього розвитку НТ дитини ситуація з розумінням мовлення змінюється дуже швидко. Діти ж з порушеннями мовлення можуть знаходитися довше на певних етапах розвитку мовлення. Інколи з затримкою від декількох місяців до декількох років.
При цьому засвоєння мовлення йде нерівномірно та з суттєвими труднощами.
В той же час дитина росте, поступово дозріває її мозок і якщо паралельно ведуться корекційні заняття, порушення мови можна суттєво згладити.