ВПЛИВ ІГОР З М’ЯЧЕМ НА ЗДОРОВ’Я ТА РОЗВИТОК ДИТИНИ

М'яч - зручна, динамічна іграшка, яка займає особливе місце у розвитку дій руки.
Перші ігри з м'ячем безцінні за своєю значимістю для здоров'я, емоційної достатності,
фізичного та інтелектуального розвитку маленької дитини. Протягом усього дошкільного
дитинства ігри з м'ячем ускладнюються і як би «ростуть» разом з дитиною, складаючи
величезну радість дитинства.
Ігри з м'ячем мають особливу цінність для дитини. Вони розвивають спритність,
координацію рухів, швидкість реакцій і окомір. Вони також впливають на її емоційний стан.
Дитина вчиться спілкуванню з іншими людьми через гру. Поступово дитина розуміє, що
таке правила. А це важливо для подальшої соціальної адаптації. Граючи з м'ячем, дитина
виконує багато різних рухів. Вона бере його в руки, носить, катає, кидає, ловить. Простіше
кажучи, заняття з м'ячем можна назвати комплексними. Зараз вже всі батьки знають, що
розвиток моторики рук, тобто різноманітних рухів пальців і кистей, нерозривно пов'язано з
функціональним розвитком мозку і безпосередньо впливає на розвиток мови. Тому ігри з
м'ячем не просто корисні, а необхідні кожному малюкові.
Ігри з м'ячем розвивають окомір, координацію, кмітливість, сприяють загальній
руховій активності. Для дитини м'яч - предмет захоплення з перших років життя. Дитина не
просто грає у м'яч, а варіює їм: бере, переносить, кладе, кидає, катає тощо, це розвиває його
емоційно і фізично.
Ігри з м'ячем важливі і для розвитку руки малюка. Рухи пальців і кистей рук мають
особливе значення для розвитку функцій мозку дитини. І чим вони різноманітніші, тим
більше «рухових сигналів» надходить у мозок, тим інтенсивніше проходить накопичення
інформації, а отже і інтелектуальний розвиток.
Рухи рук впливають також на розвиток мовлення дитини. Сучасні наукові дані
підтверджують ці положення: області кори головного мозку, які «відповідають» за
артикуляцію органів мови і дрібну моторику пальців рук, розташовані в одному
іннерваційному полі, тобто безпосередній близькості один від одного. Отже, йдуть в кору
головного мозку нервові імпульси від рухів рук та стимулюють розташовані по сусідству
мовні зони, підсилюючи їх активність. Малюки, знайомлячись із властивостями м'яча,
виконуючи різноманітні дії (кидання, катання, біг за м'ячем і ін), отримують навантаження
на всі групи м'язів (тулуба, черевного преса, ніг, рук, кистей), у них активізується весь
організм. Навіть, здавалося б, звичайне підкидання м'яча вгору викликає необхідність
випрямлення, що сприятливо впливає на поставу дитини. Можна сказати, що ігри з м'ячем -
спеціальна комплексна гімнастика: розвивається вміння схоплювати, утримувати,
переміщати м'яч у процесі ходьби, бігу або в стрибку.
Ігри та вправи з м'ячем розвивають орієнтування в просторі, регулюють силу і точність
кидка, розвивають окомір, спритність, швидкість реакції; нормалізують емоційно-вольову
сферу, що особливо важливо як для малорухомих, так і для гіперзбудливих дітей. Ігри з
м'ячем розвивають м'язову силу, посилюють роботу найважливіших органів організму -
легень, серця, покращують обмін речовин.
Як же навчити малюка спритності і вмілості в іграх з м'ячем? Методика навчання дітей
раннього віку вправам та іграм з м'ячем (як і будь-якій фізичній вправі) має свої особливості,
які полягають в тому, що у навчанні дітей цього віку переважно використовуються ігрові
прийоми. Так як дитина другого-третього року життя краще сприймає показ руху, ніж його
словесний опис, незалежно від його складності або новизни дорослий показує вправи,
супроводжуючи їх простим і доступним поясненням. Але пояснення і показ вправ
вимагають підготовленості. Зорові враження у дітей переважають над їх словесним
виразом. Дитина не володіє узагальненими способами дій у словесному вираженні, і тому не
завжди може зрозуміти, що означає «прокоти м'яч», «підкинь м'яч вгору» і т.д. Наприклад,
показуючи дитині, як треба кидати м'яч вдалину двома руками з-за голови, мама або тато
супроводжують показ простим, доступним для розуміння поясненням: «Я зараз кину свій
м'ячик далеко-далеко. Дивись, як я це роблю. Я візьму м'яч двома руками і підніму його
вгору. Який гарний у мене м'ячик! А тепер я сховаю його за голову. І ... кину. Кину сильно,
вперед! Далеко-далеко!». Пояснення найчастіше супроводжується показом навіть при
виконанні знайомої вправи: дорослий нагадує, що треба робити, і тут же сам дає показ руху.
Звичайно, дитина здатна відобразити рух, тому одну і цю ж вправу слід показувати і
пояснювати не один раз, а багаторазово, щоб створити у малюка правильний спосіб руху
(«прокоти м'яч у ворота», «кинь м'яч через мотузку»). Такі способи виконання рухів в силу
своєї конкретності допомагають дітям ще краще усвідомити поставлену перед ними
завдання і виконати її більш цілеспрямовано.
Завдання повинні бути простими і доступними. Завдяки багаторазовим повторенням у
дитини утворюються більш міцні рухові навички, малюк починає виконувати рухи більш
вільно, без зайвої напруги. У дитини з'являється своєрідне «почуття м'яча». Таким чином,
маляті властиво багаторазове повторення рухів як під час оволодіння ним, так і після вже
появи рухового уміння. Дитина може без втоми і з великим захопленням кидати м'яч на
підлогу, катати дорослому, скачувати з гірки, закидати до кошика або ящик. Чудово, якщо
Ви будете підбадьорювати свого малюка похвалою; здивуєтеся тому, який він спритний,
сміливий, швидкий; що він вже сам може показати іншим. Нехай дитина демонструє свої
вміння перед усіма членами сім'ї або його ж однолітками: це поступово розвиває у дитини
впевненість у своїх силах, прагнення вчитися далі, засвоюючи нові, більш складні рухи та
ігри, римування (віршований текст) при виконанні рухів з м'ячем, допомагають зробити
заняття більш зрозумілим, а головне, задають ритм виконання ігрового завдання. Ігри з
м'ячиком навчать Вашу дитину вміло поводитися з дрібними предметами: ловити їх,
переносити, прокатувати і складати.
Що стосується метання, то Ваше завдання-навчити дитину спочатку робити це
правильно (вперед-вгору), щоб надалі не довелося відучувати його від звички метати
предмет збоку або знизу. Для занять необхідно підготувати паперові кулі та м'ячі різних
розмірів. Важливо дитину навчити правильній техніці, тобто, щоб вона брала м'яч пальцями,
а не «кухликом», утворений долонею. Навчіть дитину високо метати легкі предмети. Для
цього натягніть над його головою мотузку і попросіть перекинути через неї м'ячик. Покажіть
на прикладі кілька разів, як правильно здійснюється замах для кидка.
Ловити м'яч діти до трьох років навряд чи зможуть. Це завдання занадто складне для
них. Досить того, що дитина навчиться правильно метати предмет на дальність і висоту, а
також відбивати м'ячик від землі.
Гарною вправою для метання і ловіння м'яча є перекочування один одному м'яча.
Дорослий і дитина сідають навпроти один одного на підлогу, ноги нарізно і перекочують
один одному м'яч. Через якийсь час можна перекочувати одночасно відразу два м'ячі
(головне, щоб м'ячі не стикалися). Дитина розвиває в собі уміння зосереджуватись, точно
ловити м'яч і назад відправляти його дорослому. Поступово переходьте до більш складних
вправ, які включають в себе елементи бігу, стрибків і перекидів.
Ростіть здоровими