«Дисципліна без драм»

"Закликаючи до дисципліни, потрібно прагнути такої глибини емоційного контакту, щоб дитина відчувала себе коханою. По суті, діти найчастіше і ведуть-то себе погано, коли найгостріше потребують відчуття близькості з батьками.
Виховні заходи диктуються віком дитини, її темпераментом і ступенем особистісного розвитку, а також конкретною ситуацією. Але одне повинно бути незмінним: чітка демонстрація нерозривного зв'язку між батьками і дітьми. Ці узи важливіше будь-якого проступку.
Однак взаємна прихильність не передбачає вседозволеності. Тісний зв'язок між батьками і дитиною не означає, що останнім дозволено творити все, що заманеться. Якраз навпаки! Справжня любов до дитини і задоволення її потреб виражаються в тому числі і в тому, щоб поставити перед нею чіткі і незмінні межі дозволеного, зробити її життя впорядкованим і передбачуваним. Дітям необхідно зрозуміти, як влаштований світ: що таке добре і що таке погано. Глибоке розуміння правил і рамок поведінки допомагає досягати успіху в спілкуванні з людьми і в інших сферах життя. Якщо діти познайомляться з правилами і нормами в сприятливих умовах власної сім'ї, їм буде легше в зовнішньому середовищі: в школі, на роботі і поза нею - в численних ситуаціях, коли навколишні будуть чекати від них належної поведінки.
Нашим дітям необхідний постійно повторюваний досвід. Він формує в мозку дитини зв'язки, що допомагають відстрочувати задоволення, приборкувати агресивні реакції і гнучко відстоювати свої інтереси. Відсутність кордонів і заборон - стрес для малюка, а стан стресу провокує реактивну поведінку. Таким чином, кажучи дітям «ні» і встановлюючи для них межі дозволеного, ми допомагаємо їм побачити порядок і заспокійливу передбачуваність в уявному хаосі світу. А крім того, сприяємо формуванню нейронних зв'язків, які дозволять їм успішно справлятися з труднощами в подальшому.
Іншими словами, глибокий, повний співпереживання емоційний контакт може і повинен поєднуватися з чітко встановленими межами дозволеного, які приносять в життя дитини необхідну впорядкованість. І це підводить нас до наступного важливого кроку - перенаправлення. Коли ви встановили з дитиною емоційний контакт і допомогли їй заспокоїтися, щоб вона могла чути і повністю сприймати ваші слова, можна «перенаправити» її до більш правильної поведінки і продемонструвати їй, як можна вести себе краще.
Пам'ятайте, однак, що ніякого перенаправлення не вийде, поки дитина перебуває на піку емоцій. У стані напруженості вона просто не почує вас - яке вже тут виховання! З тим же успіхом можна давати команду «Сидіти!» собаці, зчепившись з іншим псом. Забіяка собака точно не сяде. Замість того щоб карати або читати нотацію, допоможіть дитині заспокоїтися, і воан набагато краще сприйме і зрозуміє те, що ви намагаєтеся до неї донести.
-
Висновки вчених однозначні. Діти, найбільш успішні в різних сферах життя - в емоційному відношенні, в спілкуванні і навіть в навчанні, - ростуть у батьків, з якими їх пов'язують міцні узи любові і взаєморозуміння на тлі чітко встановлених і обов'язкових до виконання правил поведінки і високого рівня батьківських очікувань. Залишаючись завжди послідовними, їх батьки вміють через кожну свою взаємодію з дитиною висловити любов, повагу і емпатію. Їх діти ростуть більш щасливими, краще вчаться в школі, рідше оступаються і міцніше дружать ".
Деніел Сігел, Тіна Пейн Брайсон «Дисципліна без драм»
з Обнять слона