Дитина з особливими потребами у звичайному дитячому садочку?
Дитина з особливими потребами у звичайному дитячому садочку?
Наша держава гарантує рівні можливості для повноцінного розвитку всім дітям, включаючи і тих, що мають проблеми зі здоров'ям. Безумовно, кожній дитині потрібно потрапити в потрібний час і в потрібне місце, тобто в той самий сад, де малюку буде комфортно. Особливо це відноситься до дітей з обмеженими можливостями здоров'я.
Батькам не завжди вдається знайти ту дошкільну організацію, де для такої дитини створені умови, однак якщо таки вдається то, це частіше за все спеціалізований дитячий садочок, де навчаються дітки зі схожими проблемами. Тим не менш з починаючи з 2010 р. в Україні широко обговорюється законодавчо закріплена спрямованість на інклюзивну освіту. Інклюзивна освіта – це спеціально організований процес, побудований так, щоб звичайні і особливі діти максимум для свого розвитку, щоб усім було комфортно від такої взаємодії. У ситуації, коли інклюзивною стає саме дошкільна освіта, цей шлях найбільш ефективний, оскільки дошкільнята не мають небезпечних упереджень щодо однолітків, які волею долі є не такими, як усі.
На прикладі нашого садочку поясню, як готуються до приходу в групу дитини з обмеженими можливостями. Для початку вихователь збирає всіх діток і розповідає їм, що кожна людина унікальна і має свої індивідуальні особливості: хтось носить окуляри, хтось слуховий апарат. Разом з дітками програються різні ситуації, вихователь показує сценки, читає казки, наприклад, «Цветик-семицветик».
Далі дитина з обмеженими можливостями приходить до нас в гості. Це може бути свято. Діти вчаться вступати в комунікацію, і у них виникають питання на кшталт «чому він / вона не так ходить, не говорить, не чує?». Поступово ми прийшли до висновку, що у дітей немає бар'єрів. Всі бар'єри в головах у дорослих, які протягом тривалого часу жили в світі без інвалідів, а інваліди жили в іншому світі.
Діти нашого дитячого садка завжди підтримують слабших та допомагають їм у всьому. Відчувається атмосфера абсолютної рівності, згуртованості. Між дітьми складаються теплі стосунки, панує взаємодопомога і рівноправне ставлення до всіх діток.
Від інклюзії виграють всі діти без винятку. Коли особливі діти навчаються серед звичайних дітей, у них з'являється стимул до розвитку, вони хочуть говорити, грати, читати, вони переймають звички здорових дітей. Наприклад, потрапляючи в інклюзивне середовище і бачачи, як діти спілкуються, малюк потягнеться за ними і всі процеси пройдуть швидше.
Від інклюзії виграють і звичайні малюки. У них виникає безбар'єрне мислення. Інклюзивне середовище вчить знаходити сильні сторони в кожному і не вішати ярлики: ти очкарик, ти товстий і так далі. Діти стають більш дбайливими, можуть вибудовувати комунікацію з різними людьми.
Інклюзивний досвід допоможе дитині в майбутньому, коли вона буде спілкуватися з кимось, що відрізняються від неї, адже діти виростають толерантними і здатні на рівних спілкуватися з іншими. Такі діти в подальшому становляться неформальними лідерами в групі, оскільки вчаться піклуватися, приділяти увагу, активно розвивають навички комунікації. Допомагаючи освоювати творчі навички іншим, малюки самі вдосконалюються ще більше.
Відмітимо і те, що як тільки в дитячому саду з'являються діти з обмеженими можливостями здоров'я, це відразу націлює освітню організацію на створення для такої дитини спеціальних освітніх умов: підвищення кваліфікації педагогів, навчання педагогів, їх підготовка до роботи з дітьми з особливими потребами; індивідуалізація освітньої програми.
І на останок відзначимо, Бетховен був глухим, але це не заважало йому створювати геніальні твори, Білл Гейтс страждає на аутизм, але це не завадило йому створити таку величезну компанію, як Microsoft. Доведено: чим раніше дитина увійде в суспільство звичайних людей, тим більше шансів, що вона стане повноцінним членом суспільства. Наприклад, в Європі дітей з підвищеними потребами з дитинства занурюють в звичайне середовище, і багатьом потім в школі знімають інвалідність. І навіть якщо ми не на 100% скоригуємо стан цих малюків, то, щонайменше вони зможуть працювати, створювати свої сім'ї і жити щасливим життям.