Дисграфія

Дисграфія – це частковий розлад процесу письма, пов'язаний з недостатньою сформованістю психічних функцій, що беруть участь у реалізації та контролі письмової мови. Дисграфія проявляється у вигляді стійких, типових і повторюваних помилок у письмі, які не зникають самостійно, без цілеспрямованого навчання. При дисграфії також страждають читання й ефективність сприйняття.

Діти з такою проблемою відчувають труднощі при засвоєнні матеріалу. Проте вони не відчувають інших проблем академічного характеру - їх інтелектуальні здібності повністю зберігаються.

Причини виникнення дисграфії в дітей

Розлад виникає тоді, коли існує недостатня координація між повідомленнями, надісланими руховими нервами головного мозку.
Ділянка мозку, яка обробляє інформацію й переводить думки в слова, функціонує у дітей неправильно.
Крім органічних і функціональних змін головного мозку, що виникають унаслідок внутрішньоутробного недорозвинення плоду, патології вагітності, інфекційних захворювань та інших важких хвороб, що позначаються на нервовій системі дитини, причиною дисграфії можуть бути й соціально-психологічні чинники. Серед них двомовні сім'ї, неправильна мова оточуючих, раннє навчання письма або ж, навпаки, неувага до розвитку мовлення дитини.

Симптоми дисграфії в дітей

Симптоми дисграфії зазвичай проявляються тоді, коли діти починають учитись писати слова. Достовірно діагностувати дане порушення можна тільки після того, як дитина оволодіє технікою письма, тобто не раніше 8–8,5 року. Основними ознаками дисграфії можуть бути такі прояви.

Дитина повністю поглинена процесом письма, не може зрозуміти, що вона написала, й відчуває втому від докладених зусиль.
Вона занадто міцно стискає олівець, і на її пальцях часто залишаються відповідні сліди.
Дитина не розуміє, як їй правильно розміщувати слова й букви в них.
Вона пише букви непропорційного розміру, пише неправильно або перекручує орфографію у словах, незважаючи на те, що ви детально пояснили їй, як писати правильно те чи інше слово.
У процесі написання слів вона плутає та змінює графічно подібні рукописні літери (ш-щ, т-ш, в-д, м-л) або фонетично подібні звуки (б-п, д-т, г-к, ш-ж).
Дитина спотворює буквено-складову структуру слова, а також порушує злитість і роздільність написання слів.
Її почерк нерозбірливий з погано сформованими, погано прописаними й іноді незакінченими буквами й реченнями.
Дитині важко запам'ятати слова.
Вона не розуміє послідовності речень у параграфі або абзаці. Часто забуває потрібні слова, літери, правопис і пунктуацію.
Вона використовує неправильні слова або неправильне написання слів при письмі.
Намагається уникати писати або виконувати будь-які інші письмові завдання.
Перевірте наявність цих симптомів у вашої дитини, виконавши разом з нею домашню роботу. Перераховані симптоми допоможуть зрозуміти, страждає дитина дисграфією чи, можливо, якимось іншим розладом, пов'язаним зі складнощами в навчанні.

Фактори ризику виникнення дисграфії

Існують певні ускладнення й фактори ризику, які підвищують небезпеку виникнення дисграфії в дітей.

Якщо ваша дитина страждає від синдрому дефіциту уваги або СДУГ через проблеми, пов'язані з організацією процесу, проблеми швидкої обробки інформації та розлади тонкої рухової координації, вона більше схильна до дисграфії, ніж інші діти.
Якщо ваша дитина страждає від дислексії, вона більше схильна до дисграфії.
Якщо ваша дитина страждає від розладів аутистичного спектра, у неї синдром Аспергера, вона також більше схильна до дисграфії.