Поради логопеда батькам

Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мовлення, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення дитина вимовляє в колі близьких людей.
Сучасний ритм життя звужує спілкування батьків з дитиною до мінімуму, а це негативно відбивається на навчальних успіхах дітей.
Мовні проблеми сьогодні стали поширеним явищем. У третини обстежених дітей виявляють мовленнєві вади.
Батьки повинні зрозуміти, що від їхнього ставлення до проблем у ранньому віці залежить майбутнє дитини. Адже, правильно вимовляти звуки рідної мови дитина повинна навчитися . Однак, не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу, вважаючи, що настане час, і дитина сама навчиться правильно говорити. Такі помилкові судження можуть занадто дорого коштувати дитині. Адже деякі вади мовлення позначаються на інтелекті дитини. Затримка розвитку мовлення спричиняє затримку розумового розвитку дитини, обмежує загальний розвиток. Та частина мозку, що відповідає за розвиток мовлення, водночас відповідає за розвиток мислення. Тобто мовлення і мислення взаємно доповнюють одне одного.
Першими педагогами дитини є її батьки. На жаль, більшість дорослих перекладають свої функції виховання на працівників загальноосвітніх закладів, в тому числі і логопедів. Даний факт обумовлюється необхідністю більш тісної взаємодії спеціалістів з батьками.
В корекційній роботі важливо зробити батьків не лише союзниками, але й грамотними помічниками. Багато батьків не завжди задумуються про можливі наслідки дефіциту батьківського спілкування з дітьми. Така ситуація часто трапляється і в благополучних сім’ях, дорослі витрачають значну частину свого часу на підтримку необхідного рівня життя, ось чому тепер в наш час спостерігається гостра потреба роботи з сім’єю.
Особливе значення в роботі з батьками має формування мотивованого ставлення до корекційних занять дитини, оскільки лише в тому випадку, коли батьки самі переконані у важливості і необхідності занять дитини з фахівцем, можна говорити про значне підвищення ефективності корекційної роботи й скорочення її строків.
Переживання дитиною свого дефекту позначається на розвиткові її особистості, поведінці, соціалізації. Крім порушення емоційно-вольової сфери, у багатьох діттей з порушеннями мовлення проявляються ще й такі симптоми: низький розвиток дрібної моторики рук, нерозвиненість почуття ритму, знижений рівень розвитку пам’яті, уваги, сприйняття, більш пізнє формування словесно-логічного мислення, ніж у дітей того ж віку без мовленнєвих порушень. Усе це вимагає особливої уваги з боку дорослих до таких дітей.
Специфіка професійної діяльності логопеда полягає в тому, що корекційний процес відбувається у тісній взаємодії з батьками дитини. Правильна та вчасна організація логопедичної роботи є запорукою усунення мовленнєвих недоліків, що, в свою чергу, впливає на підвищення успішності дітей.

Найголовніше, що повинні зрозуміти батьки, – без їх участі і підтримки результат роботи буде мінімальним.

Взаємодія вчителя-логопеда і сім’ї – це необхідна умова повноцінного мовного розвитку дитини. Сама проблема співпраці вчителя-логопеда педагога з батьками не нова, але сьогодні вона носить творчий характер через диференційований підхід до сімей і дітей.