ПАМ’ЯТКА УЧНЯМ, БАТЬКАМ ТА ВЧИТЕЛЯМ: ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ У ШКОЛІ .ЩО РОБИТИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

ПАМ’ЯТКА УЧНЯМ, БАТЬКАМ ТА ВЧИТЕЛЯМ: ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ У ШКОЛІ

Пожежа була і є найнебезпечнішим стихійним лихом. Внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. Хотілося б звернути вашу увагу на банальні, але водночас необхідні знання правил пожежної безпеки. Бо, як відомо, найкращий спосіб захиститися від пожежі – не спричинити її.

Як діяти учням та вчителям у разі пожежі в школі?
Негайно повідомити про пожежу в пожежну охорону, зачинити двері у класі, де горить. Якщо побачите охоплене вогнем приміщення, не намагайтеся увійти в нього.
Повідомити про пожежу дирекцію школи, вжити належних заходів щодо евакуації дітей та людей із приміщення.
Почувши сигнал тривоги, учні стають біля парт і за вказівкою вчителя залишають по одному клас, останнім іде вчитель із класним журналом. Належить зачинити двері класної кімнати й усі інші двері на шляху евакуації. Усі, кого не було в школі під час сигналу тривоги, повинні негайно йти до місця збору й приєднатися до свого класу чи групи.
Місце збору повинне бути під навісом чи в іншому приміщенні
Нікому не можна повертатися в приміщення
Серед евакуйованих, що зібралися на пункті, проводять перекличку (за класним журналом). Директор школи після сигналу тривоги йде до збірного пункту і там приймає рапорти від усіх підрозділів
Для дітей із обмеженими можливостями та неврівноваженою психікою повинні бути заздалегідь передбачені спеціальні заходи з евакуації.
Вже до прибуття пожежної охорони слід знати, де саме, у якому приміщенні пожежа і чи всіх евакуювали. Повинен бути план евакуації зі школи. Начальника прибулого пожежного підрозділу зустрічають, маючи повну інформацію.
Як поводитись під час пожежі в навчальному закладі, коли поруч з учнем нема дорослої людини?
Пожежа у твоєму класі, в приміщенні, в якому ти перебуваєш:

якщо можеш вийти з класу через двері, рятуйся сам і допоможи іншим;
якщо вихід перекрито вогнем, але поряд є зовнішня пожежна драбина, використовуй її;
під час пожежі не можна ховатися в глухі кути, під парти, шафи, у коморі тощо;
захищай органи дихання і затули щілини під дверима (краще вологими ганчірками);
подавай сигнали рятувальникам.
Пожежа в коридорі:

перш ніж визирнути в коридор, торкнися тильним боком долоні ручки вхідних дверей. Якщо вона гаряча, не відчиняй – там пожежа;
ручка холодна – визирни в коридор. Коли там вогонь або багато диму зачини двері;
якщо диму небагато і він іде з низу, це означає, що пожежа – на нижніх поверхах. Не спускайся вниз, зайди в клас, зачини двері, чекай на допомогу рятувальників;
якщо неможливо залишити приміщення, а в тебе є мобільний зв’язок, зателефонуй за номером «101», щоб повідомити про себе. Стояти слід у приміщенні з виходом до вікна;
якщо пожежа сталася вище поверхом, спускайся вниз сходами, захистивши органи дихання.
Профілактика пожежі в шлолі

У перший день навчальної чверті проводять інструктаж з усіма дітьми і персоналом щодо процедури евакуації на випадок пожежі. Його повторюють раз на чверть чи півріччя, про що роблять відповідний запис у класному журналі.

У приміщеннях та на території закладу освіти заборонено курити і розкидати запалені сірники, застосовувати в приміщеннях відкритий вогонь. Не дозволено розпалювати вогнища, спалювати сміття, відходи, пакувальні матеріали.

Використовувати пожежний інвентар та інструменти можна тільки за призначенням.

Не користуватися у приміщеннях електрокип’ятильниками, електрочайниками (крім спеціально відведених і обладнаних для цього місць), не залишати без нагляду ввімкнені в електромережу кондиціонери, комп’ютери, радіоприймачі тощо.

Черговим учням після закінчення уроків належить зачинити вікна, вимкнути освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком чергового освітлення та електрообладнання, яке, за вимогами технології, повинно працювати цілодобово).

Слід оглянути приміщення, переконатися, що немає порушень, які можуть призвести до пожежі, й тільки після цього замкнути двері. У разі виявлення порушень доповісти черговому вчителеві, класному керівнику, керівнику навчального закладу або працівникові, який його заміщує.

Кожен учасник навчально-виховного процесу, який виявив пожежу або її ознаки, зобов’язаний: негайно повідомити про це за телефоном «101» у пожежну частину (слід чітко назвати адресу об’єкта, місце виникнення пожежі, що саме горить, а також своє прізвище); задіяти систему оповіщення людей про пожежу й під керівництвом дорослих розпочати евакуацію із будівлі в безпечне місце відповідно до плану евакуації.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС СТИХІЙНОГО ЛИХА

До явищ стихійного лиха, які можливі на території України відносяться: землетруси; повені (паводки; підтоп-лення; катастрофічне затоплення); селеві потоки; зсуви; сильний вітер (ураган, смерч), снігопад, хуртовина, бурі та інші явища природи, що виникають як правило раптово. До них можна також віднести і пожежі, особливо лісові і торф’яні. Вони порушують нормальну життєдіяльність людей, руйнують і знищують матеріальні цінності, а іноді призводять до загибелі людей.

Про загрозу виникнення стихійного лиха населення сповіщається через мережу провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції, телебачення і, якщо дозволяє час, через засоби друку. В інформації вказується характер можливого надзвичайного явища, його масштаби, час виникнення і можливі наслідки, а також рекомендується, що необхідно робити до і під час стихійного лиха.

Кожний громадянин, який опиниться у районі стихійного лиха, зобов’язаний проявляти самовладання, особистим прикладом оказувати вплив на оточуючих, а при необхідності покладати край випадкам грабежів, мародерства та інших порушень законності.

Надавши першу допомогу членам сім’ї, оточуючим і самому собі, громадянин повинен брати участь в ліквідації наслідків стихійного лиха, використовувати для цього особистий транспорт, інструмент, медикаменти, перев’язочний матеріал і т.п.

1.1. Землетруси

Землетруси – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.

Землетруси завжди викликали у різних людей розлад психіки, що проявлялися у не правильній поведінці. Слідом за гострою руховою реакцією часто настає депресивний стан з загальною руховою загальмованістю. Внаслідок цього, як показує статистика, більша частина отриманих травм серед населення пояснюється несвідомими діями потерпілих, обумовленими панічним станом і страхом.

Попередити землетрус неможливо, але у випадку оповіщення про загрозу землетрусу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, впевнено і без паніки.

При завчасному попереджені про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч – загасити її; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю. На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотримуючись встановленого громадського порядку.

Якщо землетрус почався раптово, коли зібратися і вийти з квартири (будинку) виявляється неможливим, необхідно зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі; тільки стихнуть перші поштовхи землетрусу - швидко вийти на вулицю.

У подальшому необхідно діяти у відповідності з обстановкою, що склалася, виконувати всі розпорядження органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

1.2. Ураган (смерч, гроза, злива)

Ураган - це вітер великої руйнівної сили і значної тривалості, швидкість якого 33 м/с і більше.

Смерч - це висхідний вихор повітря, яке швидко обер-тається, що має вигляд темного стовпа діаметром від декількох десятків до сотень метрів з вертикальною, іноді вигнутою віссю обертання.

Гроза – це атмосферне явище, що пов’язано з розвитком потужних купчасто-дощових хмар, що супроводжується багаторазовими електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом .

Злива - короткочасні атмосферні опади великої інтенсивності.

З отриманням штормового попередження негайно слід удатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини необхідно оббити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань.

Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити в захисних спорудах ЦО.

Припинити зовнішні роботи. Запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, гасівки, примуси. Не забувати запастися продуктами харчування і медикаментами, особливо перев’язочними матеріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкненими.

Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень ос-колками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використо-вувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам’яних будинків. Не можна виходи-ти на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все-таки необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.

Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближа-тися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин.

Слід пам’ятати, що частіше всього в таких умовах лю-ди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, чере-пиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.

Якщо ураган (смерч) застав вас на відкритій місцевос-ті, ліпше за все сховатися у канаві, ямі, яру, будь-якій виїмці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитись у пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитися під новим натиском вітру.

Особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена імовірність того, що вони під напругою.

Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою (бу-рею). Ухиляйтесь від ситуацій, при яких збільшується імовірність ураження блискавкою: не укривайтеся під деревами, які стоять окремо; не підходьте до ліній елект-ропередач і т.п.

Головна умова – не піддаватися паніці. Діяти грамотно і свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.

1.3. Снігові замети (хуртовина)

Зимові прояви стихійних сил природи нерідко вияв-ляються у снігових заметах унаслідок снігопадів і хур-товин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність насе-лення, особливо з наступним різким похолоданням (силь-ний мороз) або потеплінням (швидке танення снігу або ожеледь).

Негативний вплив цих явищ приводять до того, що різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як внутрішньоміське, так і міжміське. Випа-дання снігу з дощем при зниженій температурі повітря і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв’язку, контактних мереж електротранс-порту, а також покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування.

З оголошенням штормового попередження – необхідно обмежити пересування, особливо на власному транспорті, створити удома необхідний запас продуктів (води, пали-ва), виконати герметизацію житлових приміщень, що до-поможе зберегти тепло і зменшить витрати палива.

Особливу небезпеку снігові замети створюють для лю-дей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають пов-ну дезорієнтацію на місцевості.

Під час руху на автомобілі не варто намагатися по-долати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіа-тора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходи-ти із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похо-ваним під снігом. Крім того, не занесений снігом авто-мобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уник-нення “розморожування двигуна”. При прогріванні авто-мобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.

Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і вико-ристати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.

Ні в якому разі не можна залишати укриття – автомо-біль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здава-лися надійними з першого погляду, через декілька десят-ків метрів можуть бути загублені.

У сільській місцевості з отриманням штормового попе-редження необхідно терміново заготувати у необхідній кількості харч і воду для тварин.

Під час ожеледі пересування пішоходів ускладнюється, обвалення різних конструкцій і предметів під навантажен-ням стане реальною загрозою для людей (травматизм). Слід уникати перебування у старих будівлях, під лініями електропередач і зв’язку та поблизу їх опор, під деревами.

1.4. Зсуви

Зсув – це сповзаюче зміщення грунтових мас на схилі під дією своєї ваги і додаткового навантаження внаслідок підмивання схилу, перезволожування, сейсмічних поштов-хів, нерозумної діяльності людини та інших процесів.

Звичайно зсув починається не раптово. Спочатку з’яв-ляються щілини у грунті, розколини доріг і берегових ук-ріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, опори ліній електропередач і зв’язку, руйнуються підземні комуніка-ції, а далі виникає повне руйнування будинків і споруд, що може привести і до загрози здоров’ю і життю людей.

Перш за все, треба пильно стежити за оповіщенням що-до умов проходження зсуву та небезпеки для людей, що відбувається, як слід діяти, що необхідно зробити удома, на подвір’ї.

Необхідно знати телефони управління з питань надзви-чайних ситуацій і цивільного захисту населення (відділу з питань НС і ЦЗ, штабу ЦО), підготуватися до можливої евакуації з місця зсуву та вивозу матеріальних цінностей.

Залишаючи приміщення, слід загасити вогонь, перек-рити газові крани, вимкнути світло і електроприлади. Це допоможе відвернути виникнення пожежі, що виникають.

Надати потерпілим першу допомогу, вивести свою сім’ю (сусідів та інших людей) у безпечну зону, взяти при можливості участь у локалізації і ліквідації осередків виникнення пожеж, огородженні небезпечних ділянок, виставленні спеціальних попереджувальних знаків, відк-люченні комунальних енергетичних систем. У подальшому діяти за вказівками органів управління з питань надзви-чайних ситуацій і цивільного захисту населення.

1.5. Повінь (паводок, підтоплення, катастрофічне затоплення)

При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок виходу із русел великих та малих річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення слід дотримуватися встанов-леного порядку, без зволікання вийти в безпечні та підви-щені місця. При рятувальних роботах необхідно прояв-ляти витримку і самовладання, суворо дотримуватись ви-мог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню.

Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над во-дою предмети, скористатися ними до отримання допомоги.

Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятуван-ня майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища), дахи будинків.

При достатньому часі попередження паводку здійснюю-ться заходи щодо підготовки і проведення завчасної ева-куації населення і сільськогосподарських тварин, щодо вивозу матеріальних цінностей з районів можливого за-топлення, про що оголошується спеціальним розпоряд-женням місцевих державних адміністрацій. Населення про початок і порядок евакуації оповіщається з використанням місцевих радіотрансляційних мереж і телебачення, через адміністрацію суб’єктів господарювання. Населенню пові-домляються місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвідносяться з місцевою обстановкою, очікуваним масш-табом лиха, часом його упередження.

За наявності достатнього часу, населення із небезпеч-них районів евакуюються разом з майном. З цією метою кожній родині надається автомобільний чи інший транс-порт з зазначенням його подачі.

У випадку раптових паводків попередження населення проводиться всіма наявними технічними засобами опові-щення, з поміж яких – гучномовні і пересувні установки.

Раптовість виникнення повені викликає необхідність особливих дій і поведінки населення.

Якщо люди, що проживають у населеному пункті, спостерігають підйом води на першому поверсі чи інших поверхах і на вулиці, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерхо-вий – зайняти приміщення на горищах. При перебуванні на роботі згідно з розпорядженням адміністрації суб’єкту господарювання слід, дотримуватися встановленого по-рядку, зайняти підвищені місця. Знаходячись у полі при раптовому затопленні слід зайняти підвищенні місця або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, що маєте під рукою або збудуйте їх з колод, дощок, автомо-більних камер, бочок, бідонів та інших підручних мате-ріалів, які легші за воду.

1.6. Заходи обережності під час ліквідації наслідків

стихійного лиха

Перед тим, як увійти у пошкоджений будинок (спо-руду), треба переконатися, чи не загрожує він обвалом; у приміщенні через небезпеку вибуху скупчення газів не-можливо користуватися відкритим вогнем (сірниками, свічами і т.д.).

Будьте обережні з обірваними і оголеними проводами, не допускайте короткого замикання.

Не вмикайте електроенергію, газ і водопровід, до тих пір, доки їх не перевірить комунально-технічна служба.

Не пийте воду із пошкодженого водопроводу або за-топлених колодязів.

Дотримання заходів обережності в районі стихійного лиха дозволяє значно понизити складність і кількість травм.

11. ДІЯ НАСЕЛЕННЯ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ

Суб’єкти господарювання, що виробляють або вико-ристовують сильнодіючі отруйні речовини, такі як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші, у випадку аварійних ситуацій являють собою небез-пеку для населення.

Найбільшу небезпеку для населення всіх регіонів Ук-раїни внаслідок аварій з викидом (виливом) в повітря сильнодіючих отруйних речовин є акціонерні та державні суб’єкти господарської діяльності: м’ясної, молочної та переробної промисловості, насосні станції водозабезпе-чення та очисні споруди, холодильники, бази та склади хімічної продукції та інші.

Аварії (катастрофи) можуть супроводитися викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу і на поверхню підстилки. Вдихання зараженого повітря мо-же привести до ураження органів дихання, а також очей, шкірних покровів та інших органів.

Найбільш розповсюдженими сильнодіючими отруйни-ми речовинами на Україні є хлор, аміак, різні хімікати, пестициди, кислоти та інші хімічні сполуки.

ХЛОР – це газ зеленувато-жовтого кольору з різким задушливим запахом. Важче за повітря. При випарову-ванні і з’єднанні з паром води в повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленувато-білого кольору, може проникати в нижчі і підвальні приміщення будинків і споруд. При виході в атмосферу із несп-равних ємностей димить. Пари сильно подразнюють органи дихання, очі і шкіру.

Ознаки отруєння: різка біль в грудях, сухий ка-шель, блювання, порушення координації руху, задиш-ка, різь в очах, сльозотеча. Можливий смертельний кінець при вдиханні великих концентрацій.

Засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, камери захисні дитячі, а при їх відсутності – ватяна марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином питної соди.

АМІАК – це безбарвний газ з різким задушливим запахом. Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. При виході в атмосферу із несправних ємностей димить. Небезпечний при вдиханні. Пари сильно дра-тують органи дихання, очі і шкіру.

Ознаки отруєння: прискорене серцебиття, порушен-ня частоти пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльо-зотеча, важке дихання, а при тяжкому отруєнні – нудо-та і порушення координації руху, маревний стан. При високих температурах можливий смертельний кінець.

Засоби індивідуального захисту: на об’єктах, що ви-користовують аміак, - промислові марки КД і М, ізо-льовані і киснево-ізольовані протигази. При їх відсут-ності – ватяна марлева пов’язка або рушник, поперед-ньо змочені водою або 5% розчином лимонної кислоти.

2.1. Дія населення при оповіщенні про

хімічне зараження

Отримавши інформацію про викид в атмосферу силь-нодіючих отруйних речовин і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.

Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, вклю-чіть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприй-мач, телевізор); чекайте повідомлень відділу (управління) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (району, міста обласного підпорядкування, області). Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вен-тиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісити што-рою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, лейкоплас-тиром або звичайним папером від проникнення в примі-щення пару (аерозолів) сильнодіючих отруйних речовин.

Запам’ятайте! Надійна герметизація житла виключає проникнення сильнодіючих отруйних речовин у при-міщення.

Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою особисті документи, необ-хідні речі, надіньте протигаз або ватяну марлеву пов’язку, накидку або плащ, гумові чоботи.

Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходьте переходи че-рез тунелі, яри, лощини – в низьких місцях може бути висока концентрація сильнодіючих отруйних речовин.

Почувши розпорядження про евакуацію, будьте уважні до вказівок управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування, району) і ретельно виконуйте їх.

При евакуації транспортом уточніть час і місце по-садки. Не запізнюйтесь і не приходьте раніше призначено-го строку. Попередьте про евакуацію і від’їзд сусідів.

Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот.

При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними ре-човинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прий-міть велику кількість пиття (чай, молоко і т. д.) та звер-ніться до медичного працівника або в медичний заклад.

2.2. Дія населення при аваріях на залізничному і

автомобільному транспорті при перевезенні

небезпечних вантажів

Загорання, витік небезпечного вантажу, пошкодження тари або рухомого складу (ємності, які встановлені на транспорті) з небезпечним вантажем можуть привести до вибуху, пожежі, опіків, отруєння, захворювання людей і тварин.

Інформацію про аварії і про те, що необхідно робити в кожному конкретному випадку, Ви отримаєте із пові-домлення, яке передається управлінням (відділом) з пи-тань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту насе-лення області (міст обласного підпорядкування або сіль-ських районів) через радіотрансляційну мережу або через гучномовний зв’язок служби охорони громадського по-рядку (міліція).

Запам’ятайте! Периметр небезпечної зони при ви-никнення аварії (катастрофи) на транспорті огород-жується спеціальними знаками. Наближатися до цієї зони і входити до неї категорично заборонено.

Основний спосіб захисту – своєчасно покинути небез-печну зону або осередок ураження.

Якщо ви не змогли покинути приміщення до підходу отруйної хмари, залишайтесь у приміщенні, зробіть герме-тизацію вікон, дверей, вентиляційних отворів, надіньте простіші засоби захисту (ватяну марлеву пов’язку, руш-ник), змочені водою.

Про можливість повернення до місця проживання (ро-боти) вас повідомлять після ліквідації наслідків аварійної ситуації з використанням електронних засобів інформації.

2.3. Надання медичної допомоги при ураженні

сильнодіючими отруйними речовинами

В першу чергу необхідно захистити органи дихання від подальшої дії сильнодіючих отруйних речовин.

На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватяну марлеву пов’язку, попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2 % розчином питної соди, а при отруєнні аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти, і винести (вивести) його із зони ураження. У випадках отруєння сильнодіючими отруйними речовина-ми потерпілому забезпечити спокій і тепло.

При виході із зони зараження вимийте очі і відкриті ділянки тіла (чаєм, молоком і т.д.) і зверніться за допомо-гою до медичного працівника або до медичного закладу.

ПРИ ОТРУЄННІ АМІАКОМ винесіть потерпілого з зони зараження, шкіряні покрови, очі, ніс, рот вимийте водою. В очі закапайте дві-три краплі 30% розчину альбуциду, в ніс оливкове масло.

ПРИ ОТРУЄННІ ХЛОРОМ винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть штучне дихання. Шкіряні покрови, рот, ніс вимийте 2 % роз-чином питної соди або водою.

ПРИ ОТРУЄННІ МЕТАНОМ винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть потер-пілому штучне дихання.

ПРИ ОТРУЄННІ ЧАДНИМ ГАЗОМ винесіть потер-пілого із зони зараження, розстебніть комірець одягу. При необхідності зробіть штучне дихання.

ПРИ НЕОБХІДНОСТІ зверніться за допомогою до медичного працівника або відправте потерпілого в ме-дичний заклад.

ПРИ ОТРУЄННІ СДОР дійте у відповідності з отри-маними розпорядженнями управління (відділу) з пи-тань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту на-селення області (міста обласного підпорядкування, ра-йону).