Графомоторні ігри та вправи як ефективний засіб у корекційній роботі з дітьми з вадами мовлення "Пальчикові стежинки"

Логопедична практика показує, що з кожним роком зростає число дітей, що мають мовну патологію. Щоб сформувати мову дитини та збагатити її великою палітрою слів, фраз, допомогти відчути ритм мови, підготувати руку дитини до письма, сприяти розвитку сенсорно-пізнавальної сфери – доцільно використовувати у роботі графомоторні ігри та вправи, а саме - сенсорно-тактильні килимки.
Письмо суттєво відрізняється від усного і внутрішнього мовлення, відповідно до них є специфічним психологічним утворенням. Проблему формування письма вивчали багато дослідників, зокрема Л. Виготський. Своєрідність письма, на його думку, полягає в тому, що воно функціонує за умови відсутності співрозмовника, повніше реалізує зміст повідомлення, що породжується іншими мотивами, володіє значною довільністю й усвідомленістю порівняно з усним і внутрішнім мовленням.

В онтогенезі мовленнєвої діяльності пріоритет усного мовлення очевидний: воно разом із внутрішнім з’являється впродовж другого року життя малюка, а письмо формується лише на 5–7 роках. Історія розвитку письма, за Л. С. Виготським, починається з виникнення жесту, що є нібито письмом у повітрі, а письмовий знак — це закріплений жест. Навіть каракулі дитини генетично пов’язують жест та письмовий знак. Вона малює не те, що бачить, а те, що знає. Малювання є графічною мовою, графічною розповіддю про щось.

Дитина опановує навички письма не відразу, стикаючись з певними труднощами, зокрема, з неузгодженістю в роботі м’язів руки і очей, порушенням дрібної моторики, у тяжких випадках — з дизграфією та аграфією.

Щоб уникнути таких проблем, необхідно дібрати систему вправ, що готуватимуть руку майбутнього першокласника до письма.
Підготовка руки до роботи на аркуші паперу передбачає розвиток у дітей:
дрібної моторики пальців рук. Розвиток руки взаємопов’язаний з розвитком мовлення і мислення дитини. Рівень розвитку дрібної моторики — це один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Зазвичай дитина, яка має високий рівень розвитку дрібної моторики, уміє логічно міркувати, у неї досить розвинені пам’ять, увага, зв’язне мовлення;
орієнтації в просторі, зокрема, на аркуші паперу, а також у загальних напрямках руху (зліва направо, зверху вниз, уперед — назад);
відчуття ритму, уміння узгоджувати темп і ритм рухів, слово і жест;
образотворчих і графічних умінь.

Діяльність, необхідна дошкільникові для підготовки до письма, передбачає:
всі види образотворчої діяльності;
особливе значення має декоративне малювання — малювання орнаментів, візерунків; yy розфарбовування;
штрихування, що виконують під керівництвом дорослого.

Найприйнятніший і успішний засіб навчання в цьому віці — це гра, оскільки на тлі емоційного переживання вона впливає на успішне засвоєння вмінь, навичок.
Будь-яке завдання необхідно пропонувати дитині в ігровій формі, що не тільки зацікавить її, але й за рахунок позитивної емоційної стимуляції сприятиме підвищенню психічного тонусу, а, отже, і поліпшенню працездатності в цілому.

Напрями підготовки дітей до навчання письма:
а) гімнастика пальців і кистей рук;
б) орієнтування на аркуші паперу;
в) формування елементарних графічних навичок.

Одночасно з підготовкою до навчання техніки письма необхідно розвивати мовленнєвий слух дитини: уміння чути і виокремлювати зі слів звуки. Готувати до навчання письма доцільно за всіма напрямами. Гімнастику для пальців і кистей рук проводять 2–3 хвилини спочатку і в середині кожного заняття з підготовки до навчання грамоти. Вправи за орієнтуванням на аркуші паперу, зазвичай, доцільно проводити наприкінці заняття.

Система вправ для пальців та кистей рук, запропонована І. Ф. Марковскою і О. А. Екжановою, починається з розминки пальців: їхнього згинання і випрямлення. Можна використовувати для цієї вправи гумові іграшки з пищалками. Далі — вправи на розслаблення пальців і кистей рук. Зазвичай ці вправи пов’язують з відтворенням дії з будь-яким реальним предметом.
«Погладимо кошеня» — плавні рухи погладжування виконують спочатку однією рукою, потім другою.
«Музиканти» — руками діти наслідують гру на різних музичних інструментах.
«Солимо суп» — лікті спираються на стіл, пальці обох рук відтворюють відповідні рухи.

Далі пропонують вправи на утримання пози кисті руки. Спочатку дитина діє кожною рукою по черзі, поступово двома руками водночас.
«Коза-дереза» — пальці руки, що тренується, стиснуті в кулак. Випрямляють вказівний палець і мізинець. Вправу супроводжують відомою приказкою «Йде коза рогата …».
Спочатку пояснення дорослого супроводжується показом того, як слід виконувати кожну вправу, тобто значною мірою діти діють за наслідуванням. Поступово показ усувається, залишаються тільки словесні вказівки.

Формування графічних навичок як технічної сторони письма багато в чому залежить від уміння дитини орієнтуватися на аркуші паперу. Це пов’язано з тим, що форми букв (писати які дитина вчитиметься надалі), визначаються не тільки складом елементів, що до них належать, але і їньоюх кількістю, розміром і просторовим розташуванням щодо робочого рядка. Отже, щоб дитина набула графічної навички, вона повинна свідомо засвоїти зоровий образ літери, чітко уявити, з яких елементів вона складається і в яких просторово-кількісних відносинах ці елементи об’єднані в кожній окремій букві. Багато дітей дошкільного віку погано орієнтуються на аркуші паперу. Тому доцільно систематично проводити вправи на розвиток зорового і просторового сприйняття. Вони допомагають формуванню і вдосконаленню орієнтування на аркуші паперу та навички руху по ньому руки. Працюють на аркушах великого формату і зважають на активну
діяльність самих дітей з іграшками та дидактичним матеріалом. Наприклад, щоб дитина навчилася розрізняти верх і низ аркуша паперу, їй пропонують завдання: «Дощик іде», «Бджілки».

Перша вправа полягає в тому, що під керівництвом педагога діти викладають краплинки з паперу у верхню частину аркуша. Потім беруть кожну краплинку і показують, куди вона падає. Свої дії дитина супроводжує словами: «Зверху вниз». Аналогічно виконують та іншу вправу. Орієнтуючись на показ дорослого та його словесні вказівки, а потім лише за його словесними інструкціями діти переміщують бджілку (паперову або пластмасову) на аркуші паперу, коментуючи свої рухи: «Вгору — вниз», «Знизу вгору».

Для відпрацювання руху зліва направо також використовуються ігрові прийоми, у яких діти діють з дрібними іграшками. Наприклад, літак рухається по злітній смузі, автівка «їде» з дому до школи. Для позначення дому та школи в різних кінцях аркуша встановлюють відповідні фігури. Свої дії малюки супроводжують, вказуючи напрямок руху: «зліва направо».

На початковому етапі навчання письма дітям потрібно багато часу для усвідомлення дії, що вони повинні здійснити, а потім закріпити її правильне виконання, довести її до автоматизму в результаті багаторазових точних повторень. Потрібно виконувати спеціальні вправи. Їхня тривалість не повинна перевищувати 5–6 хвилин.

Перші завдання доцільно виконувати фломастерами: письмо ними не вимагає сильного натиску, а лінії є яскравими і привабливими. Після того, як діти навчаться досить добре користуватися фломастерами, необхідно перейти до письма ручкою. Дорослому слід постійно контролювати правильність положення тіла дитини під час письма і положення фломастера або ручки в її руці.

Послідовність завдань має відповідати закономірностям формування графічного досвіду письма як рухового акту. Спочатку відпрацьовують ритмічні колові рухи руки, що мають широкий розмах. Для цього пропонують зображення таких предметів, як равлик, клубок ниток, шланг, тощо. Дитина обводить, наприклад, «будиночок» равлика. Починає із найбільшого витка і, намагаючись не відривати фломастер від паперу, проводить дедалі менші витки. Потім потрібно вибратися з «будиночка»: малюк проводить лінію, поступово збільшуючи витки до максимального розмаху.

Далі малюк учиться проводити хвилясті лінії, напівовали, овали, петлі. Малюнки розташовані так, що він переходить від широких рухів до дрібніших. Штрихування — це новий етап розвитку довільної діяльності для малюків 6–7 років. Необхідно штрихувати, не заходячи за контур малюнка, тільки в заданому напрямку, дотримуючи однакової відстані між лініями.

Графічний диктант — це виконання візерунків, малюнків під диктовку. Він розвиває вміння чути і розуміти словесну інструкцію, виконувати завдання без зразка, моделюючи навчальну діяльність школяра. Графічні диктанти поділяються на: лінійні — візерунок, що виконують у рядку; об’ємні — під диктовку виконують об’ємний малюнок, що надалі копіюють поруч.

Отже, робота із розвитку графомоторних навичок у дітей дошкільного віку складна і потребує систематичної, послідовної роботи. Проведення цілеспрямованої підготовчої роботи на дошкільному етапі дасть змогу уникнути багатьох складнощів під час навчання дітей письма в початковій школі.