Вправи для розвитку моторики і уваги.

1. Вправа «Повтори за мною».

Дитина повинна по інструкції: а) протягнути руки вгору, вниз, направо, наліво (якщо не знає «направо», «наліво», то «на вікно», «на двері»); б) показати витягнутою рукою на названий предмет (вікно, стіл, книга і т.д.); в) намалювати крейдою (олівцем) круг (паличку, хрестик) вгорі, внизу, праворуч, ліворуч дошки (зошита).

2. Вправа «Який я сильний».

Вправа для пальців рук: розчепірити пальці, стиснути кулак – розтиснути; з стиснутого кулака по черзі випрямляти пальці. Скачувати з пластиліну кульки, змійки, ланцюжки.

4. Вправа «Допоможи».

Перекладати дрібні предмети (кульки) із однієї коробки в іншу. Зібрати розсипані на підлозі дрібні предмети в коробку.

5. Вправа «Я майстер».

Проколювати товстою голкою дірочки в товстому папері.

6. Вправа «З’єднай».

Крейдою на дошці або олівцем на аркуші паперу ставлять дві крапки, дитина повинна пальцем провести лінію, що їх сполучає (крапки даються в різних напрямках)

7. Вправа на рівновагу.

Дитина повинна: а) пройти по накресленій лінії (пряма, круг, хвиляста); б) пробігти по дошці, несучи який-небудь предмет.

Вправи для розвитку пам’яті та уваги.

1. Вправа «Швидко назви».

Вихователь показує дитині картинки і швидко їх прибирає. Дитина повинна по пам’яті назвати, що бачила.

Кілька разів вдаряють по долоні або олівцем об стіл. Дитина повинна сказати, скільки разів.

2. Вправа «Повтори за мною».

Проводиться ритмічний стукіт (паличкою об стіл). Від вихованця вимагається повторити його.

3. Вправа «Покажи».

Виконується який-небудь рух. Дитина по пам’яті повинна його повторити.

4. Вправа «Не помились».

Дитині зав’язують очі, вихователь торкається її. Дитина повинна визначити, скільки разів до неї торкнулися.

Вправи для визначення кольору, форми, величин.

1. Показується якась фігурка з кольорової геометричної мозаїки (ромб, круг, трикутник). Дитина повинна вибрати таку ж за формою (по кольору).

2. Показується певна фігурка (з тієї ж мозаїки), а потім вона прибирається. Дитина по пам’яті повинна підібрати таку ж.

3. Розкладання різнокольорових кульок, кружечків, паличок в кучки по кольору.

4. Складання різних пірамідок.

5. Складання мотрійок.

6. Будування ланцюжком кубиків однакового розміру і одного кольору. Будування кубиків різної величини в ряд за принципом поступового зменшення розміру кожного наступного кубика.

7. Виставляють однорідні предмети різного розміру (грибочки, човники, ляльки і т.д.), дитині пропонують показати найбільшу – найменшу.

8. Розкладаються різні предмети контрастних кольорів. Дитині пропонують відокремити предмети одного кольору від предметів іншого кольору. Потім вчать правильно називати ці кольори; поступово вводять нові. Шляхом вправ на різних предметах, групуючи їх і називаючи колір, дитина навчається правильно розпізнавати і називати кольори. Можна використовувати намистинки, кульки, мотки ниток, смужки паперу, палички, прапорці, ґудзики, предмети, зроблені з пластиліну (кульки, ковбаски, яблучка) і т.д.

Корекційні вправи для неспокійних дітей.

Для неспокійних, імпульсивних дітей доцільно заняття чергувати зі спеціальними вправами, які вимагають спокою і самовладання. Ці вправи можуть бути наступними:

Посидіти спокійно 5-10-15 секунд.
Посидіти мовчки, заклавши руки за спину.
Повільно мовчки проводити рукою по краю стола.
Тихо встати і сісти.
Тихо пройти до вікна (до двору), повернутися на своє місце і сісти. 6. Тихо підняти і опустити книжку (можна кілька разів).

Корекційні вправи для досягнення відповідної швидкості рухів.

Ці вправи доцільно проводити з інертними, малорухливими дітьми.

Прибрати зі столу руки швидко по команді.
Швидкі рухи рук по команді (підняти руку, простягнути в сторону і т.д.).
Швидко постукати по столу 3,4,5 раз.
Швидко вийти з-за столу, сказати своє ім’я (або вік, або адресу) і сісти на місце.
Швидко підняти якийсь предмет (попередньо вихователь його упускає).
Швидко витерти дошку.
У швидкому темпі називати показувані предметні картинки.
Коли дитина навчиться складати пірамідку, збирати мотрійку, можна влаштовувати з нею змагання «Хто швидше». Вихователь одночасно з нею складає таку ж пірамідку, іноді випереджаючи дитину, іноді надаючи «перемогу» їй.

Корекційні ігри.

1. Гра «Що змінилось?»

1-й варіант. Перед дитиною ставиться іграшковий автомобіль, у нього садять декілька котиків (3-4). Дитині пропонується уважно подивитися і запам’ятати. Потім вона повинна закрити очі. Один котик приймається. Відкривши очі, дитина визначає, що змінилось.

2-й варіант. На стіл ставляться два кубики (червоний і зелений). Дається вказівка: «Подивись уважно і запам’ятай. Тепер закрий очі». Ставиться ще червоний кубик. Дитина повинна визначити, який кубик добавився або що змінилося. Цю гру можна широко варіювати, використовуючи різні іграшки та предмети. Гра розвиває увагу, спостережливість, пам’ять.

2. Гра «Квітка і метелик». Гру краще проводити з декількома дітьми. Із паперу зроблені квіти різного кольору і відповідні їм за кольором метелики. Ставляться квіти. Кожній дитині дається метелик якогось одного кольору (жовтий, білий, червоний). Вихователь каже: «Жовтий метелик, лети на свою квітку». Дитина, в руках у якої жовтий метелик, виходить і садить його на жовту квітку. Те ж саме повторюється з метеликами інших кольорів. В цю гру можна грати і з однією дитиною. Із поданих їй 3-4 метеликів різного кольору слід вибрати такого по кольору, що називає вихователь, і посадити його на відповідно квітку.

3. Гра «Маленька господиня». Мета гри – розвиток у дітей навичок самообслуговування, формування уміння слухати інструкцію (вказівку) і виконувати її. Використовуються іграшкові лялькові меблі, посуд. Дитині пропонується обставити кімнату. Дається одна вказівка, дитина її виконує. Після цього дається інша вказівка. Наприклад: «Поставити шафу, диван, стіл, стільці» і т.п. «Посади ляльку. Дай їй тарілку. Налий туди борщ. Погодуй її. Прибери посуд. Поклади ляльку спати» і т.п. (кожного разу виконується тільки одна дія). Цю гру можна використовувати і для розвитку мовлення. Дитина повинна розповідати про те, що вона робить. Наприклад: «Я саджу ляльку. Я даю їй тарілку. Наливаю їй борщ. Я годую ляльку.» і т.п.

Ігри із будівельним матеріалом.

1. Дитина будує за показом або по словесній інструкції.

За показом. Вихователь кладе кубик. Дитина повинна зробити те ж саме. На цей кубик кладеться інший. Дитина виконує цю ж саму дію.

По словесній інструкції. Вихователь мовою регулює дії дитини. «Візьми червоний кубик, біля нього постав такий же» і т.п. Деякі діти добре підпорядковують свої дії словесній регуляції і таким чином вчаться виконувати багато завдань.

2. Дитина будує за зразком. Цей вид діяльності більш складний. Подається нескладний зразок і пропонується: «Побудуй таку ж саму лавку» («хатинку», «садок» і т.д.). Якщо дитина не може виконати завдання самостійно, слід їй у цьому допомогти.

Розміщено в: Сторінка вчителя-дефектолога | Коментарі відсутні »
postheadericon «ЯКЩО У ВАС ГІПОАКТИВНА ДИТИНА»
Листопад 26th, 2019 | Author: Admin
ПОРАДИ БАТЬКАМ

Особливістю гіподинамічної дитини є недостатня активність кори головного мозку. Тому батьки повинні компенсува­ти цю стимуляцію зовнішнім впливом.

На дитину не можна кричати, постій­но смикати, її слід зацікавити. Саме інтерес має виступати тим зовніш­нім впливом, який стимулюватиме дитину.

Для гіподинамічного дошкільника важливим є інтелектуальне стимулю­вання. Це можуть бути настільні ігри, конструювання, ліплення.

Дуже важливо розвивати віру дити­ни в себе. Завдання, яке ставите перед нею: конструювання виробу, переказу­вання прочитаного, вивчення вірша, во­на має сприймати таким, з яким може успішно впоратися. Під час виконання завдання дорослий має вчасно надати допомогу, помітити і відзначити навіть незначний успіх, закріплюючи у такий спосіб віру сина чи доньки у власні сили.

Батькам потрібно пам’ятати, що у вихованні дитини з гіподинамічними проявами вагомим психотравматичним чинником є порівняння її з кимось іншим, який дають як зразок. Окрім низької самооцінки, воно є підґрунтям для формування у майбутньому за­здрості, егоцентризму і тривожного очікування оцінки взагалі, особливо на свою адресу.

Гіподинамічну дитину необхідно роз­вивати фізично. І для дівчинки і для хлоп­чика це може бути заняття у танцюваль­ному гуртку. Спірним є питання — чи від­давати дитину в спортивну секцію? Адже через свою незграбність вона постійно буде об’єктом глузувань однолітків.

До фізичних зусиль, розвитку швидкої реак­ції її може спонукати дорослий. Він пови­нен діяти так, щоб дитина змушена була встигати за ним. Це можуть бути різно­манітні ігри з м’ячем. Важливо, щоб темп гри був посильний для неї. Темп може зумовлюватися самим характером гри, наприклад футбол, хокей — для хлопчика, скакалка — для дівчинки.

У вихованні гіподинамічної дитини важливо розвивати вправність, координованість рухів. Якщо у неї зайва вага, намагайтеся її зменшити. Зробіть все, щоб дитина не стала об’єктом глузувань і у неї не виникало відчуття власної неспроможності (підґрунтя для неврозу).

Підбадьорювання, доброзичливе ста­влення у процесі виконання інтелекту­альних завдань, позитивно впливає на розвиток особистості такої дитини.

Корекційне виховання гіподина­мічної дитини — довготривалий процес.

Як тільки батьки побачать, що малюк млявий, малорухливий, загальмований, його треба терпляче спонукати до інтелектуальної і фі­зичної активності, розвивати впев­неність, віру в себе. Обов’язковим є консультування з дитячим психоневрологом.

1. Розглядайте книжки з цифрами, читати казки, оповідання, віршики, в назвах яких зустрічаються цифри (Наприклад, «Вовк і семеро козенят», «Три ведмеді», «Троє поросят» тощо) і викладайте кількість формами Нумікону.

2. Підбирайте або придумуйте ігри з цифрами та числами, перераховуючи предмети і підсумовуючи результати формами Нумікону.

3. Виліплюйте з пластиліну, піску чи глини цифри, щоб полегшити запам’ятовування дитиною графічного образу цифр.

4. Обговорюйте з дитиною числа, які мають для неї особливе значення (наприклад, вік, кількість членів сім’ї, номер будинку, квартири тощо), викладаючи кількість і цифри із форм Нумікону.

5. Розмальовуйте великі цифри олівцем по контуру, заштриховуйте, викладайте за допомогою шнурка, заповнюйте цифри ґудзиками, намистинками, крупами, квасолинами, камінчиками тощо.

6. Співвідносьте число та кількість, коли накриваєте стіл до обіду: кількість тарілок, виделок, ложок з кількістю людей.

7. Повісте у кімнаті дитини гірлянду з карточок, на яких намальовані цифри і відповідна кількість предметів на кожній з них та доповніть їх формами Нумікону.