Яким чином порушення слуху впливає на розвиток дитини?

Яким чином порушення слуху впливає на розвиток дитини?
Затримує розвиток мовлення: дитина не промовляє принаймні 50 окремих слів та прості речення у двохлітньому віці.
Словниковий запас поповнюється дуже повільно. Різниця між словниковим запасом дитини з порушеним слухом і добре чуючої дитини збільшується з віком.
Діти з втратою слуху неправильно вимовляють звуки мовлення, особливо такі, як «с», «ш», «ф», «т», «к».
Є труднощі при складанні складних речень.
Часом не чують власного голосу, що вимушує їх розмовляти дуже голосно або дуже тихо.
Мають незадовільні навчальні успіхи.
Проблеми спілкування призводять до соціальної ізоляції й ще більшої затримки мовного розвитку.
У немовлят:
Не реагує на голосні звуки.
Не повертає голову в напрямку звуку.
Не промовляє хоча б декілька слів у віці 12 місяців.
У дітей молодшого віку:
Відстає у мовленневому розвитку.
Мовлення звучить не чисто.
Не виконує прохання, вказівки.
Просить повторити, що було сказано.
Включає голосно музику та телевізор.
У дошкільному та молодшому шкільному віці:
Спостереження, висновки родичів, вихователів та вчителів, що дитина повільно опановує мовлення.
Відставання дитини в мовному розвитку від своїх однолітків; така розбіжність може бути виявлена вдома, в дитячому садку, в школі.
Труднощі в концентрації, розсіяна увага, неадекватна поведінка.
Труднощі в навчанні.
Неадекватна, затримана, або відсутня реакція на звуки та мовлення, тихі та/або середньої гучності.
Часте вживання вигуків «Що?», «Як?» , «А?».
Постійне спостереження за обличчям співрозмовника.
Труднощі розуміння мовлення на тлі шуму та гамору.
Присування близько до телевізора в той час, коли гучність для інших дуже голосна, неадекватне підвищення гучності телевізора та інших.
Утруднене спілкування по телефону.
Неадекватно низька або відсутня реакція на голосні звуки.
Труднощі у локалізації джерела звуків.
Наслідки некорегованої втрати слуху у дітей дошкільного віку:
Відставання у психофізичному розвитку в середньому на 1 – 3 роки від однолітків.
Недостатня рухова активність.
Порушення координації рухів и низький рівень просторової орієнтації.
Сповільнення виконання окремих рухів та темпу рухової діяльності в цілому.
Труднощі в переключені уваги.
Весь процес запам'ятовування базується на зорових образах.
Чутливість до зміни кліматичних умов.
Сповільнення процесу засвоєння інформації, труднощі спілкування з оточуючими.
Труднощі взаємодії з іншими дітьми можуть привести до формування таких рис характеру, як агресивність і замкненість.