Консультація для батьків «Слово чемне кожному приємне»

«Ніщо не коштує так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість»
М.Сервантес
Правильність цих слів безсумнівна, і упродовж усього життя ви будете щоразу переконуватися в цьому. Ввічливість є одним із проявів доброзичливого ставлення до людей, з якими ми щоденно спілкуємось вдома, на роботі, у магазині чи транспорті. Ввічлива, тактовна, скромна і доброзичлива людина достойно вийде з будь-якої життєвої ситуації, залишивши в навколишніх людей приємну думку про себе.
Здрастуйте… Вклонившись, ми мовили один одному, Хоч були зовсім незнайомі: - Здрастуйте! Що особливе ми сказали один одному? Просто «Здрастуйте!» Чому ж на краплинку щастя стало більше в світі? Чому ж на краплинку сонця стало більше в світі? Чому ж на краплинку радісніше стало життя? От такі чудові, щирі рядки написав поет Володимир Солоухін.
Тож поведемо мову про красиві і лагідні слова – «Здрастуйте», «Добрий день»…- привітання, які мають неабияке значення у нашому спілкуванні. Бо, власне, хіба не зі слова «Здрастуйте!» починається наше вміння спілкуватися.
 Спілкування людей починається з вітання. Вітальні слова треба вимовляти чітко і зрозуміло. Незважаючи на те, що зараз в українській мові стягнена форма «Добридень!» вживається досить рідко, вона надає вітанню урочистості й піднесеного настрою.
 Спілкуватися з вихованою людиною завжди легко, стосунки з нею відзначаються щирістю, невимушеністю, емоційною врівноваженістю.
 Як багато важить звичка називати старшу людину на імꞌя та по батькові. Звертання «дядю, тьотю», «діду, бабо) (якщо ці люди не родичі) свідчить про невихованість, байдужість до чиєїсь особи та звучать образливо. Використання імені й по батькові додасть вітальному вислову шанобливості. Варто зауважити, що слова «пан» і «пані» поступово повертаються у традиційному для української свідомості значені, яке відтворює повагу до людини незалежно від її суспільного становища, походження, статків.
 На вітальні вислови обов’язково відповідають, якщо цього не зробити, це глибоко образить людину. Відповідь може повторити вислів вітання. Але такий варіант збіднює українську мову. Найкраще уникати такого дублювання у відповіді. На будь-які вітальні слова за давнім українським звичаєм відповідали «Доброго здоров’я!».
 На окрему розмову заслуговують і родинні звертання. Традиційно на Україні діти називали своїх батьків на «Ви». Така форма диктувалася високою повагою до найближчих людей.
 Неабияке значення має тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Ввічливість, уважність і чемність основна вимога мовного етикету. Від чемного привітання, шляхетного потиску руки, невимушеної, ненав’язливої розмови виграш обопільний. Лихослів’я, лицемірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лише нервує, псує настрій.
 Ми часто говоримо один одному «бажаю тобі найкращого», «бажаю тобі добра і щастя». Це не лише вияв ввічливості. У цих словах – вся людська суть. Ми говоримо один одному «здрастуйте», «доброго здоров’я». Цим ми висловлюємо своє ставлення до найбільшої цінності – людини. Не сказати людині «здрастуйте» - означає виявити своє моральне невігластво. Слово «здрастуйте» має чудодійну властивість. Воно пробуджує почуття взаємної довіри, зближує людей, відкриває їм душі.
 Бути привітними – значить радіти іншому, а доброзичливим – бажати добра. Щоб привітно і щиро вітатися з людьми, потрібно так само й ставитися до них. У кожного є те, за що варто поважати. Згадайте це, подумайте над цим, щоб зустрівши людину, ви одразу ж пригадали все те хороше, що про неї знаєте. Тоді, вітаючись, вкладете у свої слова щирі почуття. Пам’ятаймо, що й звичайне вітання щоранку може стати не лише етикетною формою, а й першим кроком до подальшого спілкування. Не забуваймо, що наш настрій завжди позначається на якості привітання, а отже, й спілкування. Вироблені віками і закріплені в побуті кращі форми звертань-вітань – не звичайна людська забаганка, і, тим паче, не пусте фразерство. Це наш повсякденний етикет, наша культура, взаємостосунки, зрештою наше здоровꞌя не тільки в буквальному, але й переносному значенні – це наш спосіб життя!