Спілкування з батьками. Проблема?
Буває так, що підліток не впускають батьків у свій внутрішній світ і насущні проблеми. Така поведінка дитини – ознака дорослішання і становлення особистості. Тому панікувати не варто.
Але розібратися в цьому питанні необхідно. З’ясувати, чому дитина не розмовляє з батьками про своє життя.
Чому підліток мовчить про свої проблеми?
Проблема в спілкуванні з батьками може бути викликана тим, що дитина не відчуває зацікавленості батьків у важливих для неї питаннях. А підлітків точно не цікавлять навчання і оцінки в школі. Тинейджерів цікавлять зовсім інші аспекти життя людини.
Часто буває, що причини проблем у спілкуванні з підлітком – в моделі поведінки сім’ї, яку дитина мимоволі копіює або радикально відкидає. Діти не розмовляють зі своїми батьками, якщо в родині не прийнято обговорювати проблеми. Або навпаки, батьки так багато говорять і повчають, що не можна й слова вставити. Тоді підліток поводиться від зворотного.
Як допомогти підліткові-мовчуну?
Для початку не варто турбуватися занадто сильно, якщо, звичайно, таке мовчання не триває кілька місяців. Треба пам’ятати, що тинейджерам дуже важливо відчувати себе самостійними і особливими, тому їм потрібна дистанція у відносинах з батьками.
Найчастіше підлітки турботу і слова батьків сприймають як спробу здобути владу над їхнім життям, продовжити їхнє дитинство. Тому вони починають ховатися фізично, не кажучи, куди вони йдуть, і душевно, приховуючи свої думки і почуття. Це дає можливість відчути себе незалежними хоча б в якійсь мірі.
В такому разі не намагайся «залізти» дитині в душу, а спробуйте перейнятися її проблемами і толерантно допомогти підтримкою.
Ідеальний варіант – порадник на стороні
Часто трапляється, що відмова дитини від щирих розмов поширюється тільки на членів його сім’ї. У той же час з іншими дорослими він може ділитися своїми планами і переживаннями.
Якщо Ви дізналися, що у Вашої дитини, є таке спілкування з кимось із рідних, з тренером або з кимось з батьків друзів, намагайтеся віднестись до цього спокійно.
Адже це просто здорово, що у дитини є авторитетний дорослий друг. Значить, є хтось, хто допоможе йому краще зрозуміти себе. Хтось, хто зможе підтримати його в скрутну хвилину. Головне, щоб цей дорослий був адекватний і мудрий.
А найголовніше: батькам, потрібно навчитися будувати якісні стосунки з дітьми і навчитися їх слухати. І це важливо починати робити буквально з пелюшок, ще до того, як виникнуть проблеми підліткового віку.