Етапи розвитку мовлення дитини

3 - 4 РОКИ
Діти 4-го року життя здебільшого користуються в мовленні простими
(непоширеними і поширеними) реченнями. Поступово починають
користуватись складними реченнями.
Розвиток мовленняу дітей 3-4 років відбувається особливо швидко. Як
правило, дитина до 4-х років майже засвоює свою рідну мову. Активний
словник малят від 3 до 4 років зростає буквально не щодня, а щогодини,
приблизно до 100 нових слів за місяць. Якщо в 3 роки дитині для
спілкування досить кількох сотень слів, у 4 роки ця цифра досягає 1000—
1500 слів.
Діти починають правильно вимовляти:
 свистячі звуки: С, З, Ц,
 шиплячі: Ш, Ж, Ч,
Фонематичні процеси недостатньо сформовані. Діти можуть плутати
звуки схожі за звучанням та артикуляцією.
Дитина
 називає своє ім'я, стать і вік;
 розуміє значення простих прийменників,
 виконує завдання типу «поклади кубик під чашку», «поклади кубик
в коробку»,
 вживає в реченні прості прийменники і сполучники тому що, якщо,
коли.
 опановує множину іменників і дієслів.
Малюк розуміє прочитані короткі розповіді і казки з опорою на картинки
і без них, може оцінити свою і чужу вимову, ставить запитання про значення
слів. В лексиконі малюка з'явиться нове запитання: "Для чого?", "Чому?",
яке вказує вже на достатньо високий рівень розвитку не лише його мови, але
й мислення.
Адже він вимагає пояснень причинно-наслідкових зв'язків явищ. Наші
"дорослі" пояснення не завжди зрозумілі для дитини, але приносять їй
задоволення.
4 - 5 РОКИ
В своїх висловлюваннях чотирирічна дитина використовує майже усі
частини мовлення. Вже зустрічаються:
 складносурядні і складнопідрядні речення,
 вживаються прийменники по, до, замість, після,
 сполучники що, куди, скільки.
Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова.
Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але
дитина ще може допускати граматичні помилки:
 не завжди вірно використовує відмінкові закінчення,
 іноді неправильно узгоджує між собою слова.
Словниковий запас 1500-2000 слів, у тому числі слова, що позначають
тимчасові і просторові поняття.
У мовленні все частіше зустрічаються прикметники, які передають якість
та ознаки предметів, присвійні прикметники (лисячий хвіст),прислівники.
Діти засвоюють вимову звуків Р, Л, але ще можуть замінювати їх одинодним (наприклад, шапка – «сапка», жовтий – «жовтий»). Звук р в цьому
віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – «йак», риба –
«либа», пиріг – «пиліг»). Але до кінця 5-го року життя вже засвоюють
правильну вимову Р, Л.
У дітей значно покращується фонематичне сприймання (на слух), але
можуть плутати деякі звуки С – Ш; Ш – Ж. Нормою буде, коли до п’яти
років дитина диференціює на слух, та у вимові всі звуки. Паралельно з
цією навичкою завершується формуватись правильна звуковимова.
Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу
якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих
малюк переказує казки, повторює невеликі вірші.
Монологічне мовлення на початковій стадії.
5 - 6 РОКІВ
До п'яти років запас слів у дитини збільшується до 3500 і більше. Вона
активно вживає узагальнюючі слова («одяг», «овочі», «тварини» і тому
подібне), називає широке коло предметів і явищ навколишньої дійсності.
У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів;
виняток становлять лише деякі важкі незнайомі слова (екскаватор).
У реченні використовуються всі частини мови. Дитина опановує всі
звуки рідної мови і правильно вживає їх у мовленні.
Фонематичні процеси більш сформовані. Дитина здатна до фонетичного
аналізу та синтезу.
В словнику активно накопичуються образні слова і вирази, стійкі
словосполучення (ні світ ні зоря, на швидку руку і ін.)
Дитина використовує синоніми, антоніми, багатозначні слова.
Засвоюються граматичні правила зміни слів і з'єднання їх в речення.
У цей період дитина активно спостерігає за явищами мови: намагається
пояснити слова на основі їх значення, розмірковує з приводу роду іменників.
Таким чином розвивається мовна і мовленнєва увага, пам'ять, логічне
мислення і інші психологічні передумови, необхідні для подальшого
розвитку дитини, її успішного навчання в школі.
Діти самостійно складають розповідь, переказують казки, що говорить
про оволодіння одним з найвищих видів мовлення – монологічним
мовленням.
У дошкільників виникає внутрішнє мовлення, що стає засобом
формування й функціонування внутрішніх розумових дій.
Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку словесно-логічного
мислення. Розвивається чуття мови, яке допомагає
 успішнішо користуватися мовою,
 виправляти помилки свого мовлення,
 помічати такі помилки в мовленні інших.