Сколіоз: чому виникає та як проявляється
Бічне викривлення хребетного стовпа зі скручуванням навколо осі має медичну назву – сколіоз. Сколіоз одне з найчастіших захворювань кісткової системи, що викликає деформацію хребта. Зустрічається цей недуг у більш ніж 70% дорослого населення.
Про особоливості сколіозу, його причини, ускладження та лікування розповість експерт Департаменту охорони здоров”я з дитячої ортопедії і травматолоії Андрій Мартинов.
Сколіоз (грец. skoliosis — викривлення) — це захворювання опорно-рухового апарата, що характеризується викривленням хребта у фронтальній (боковій) площині з розворотом хребців (торсія) навколо своєї вертикальної осі. Процес формування сколіотичної деформації — це результат взаємодії чинників, що порушують вертикальне положення хребта, й пристосувальних реакцій, спрямованих на збереження вертикального положення. Приблизно у 80 % усіх випадків причина виникнення викривлень невідома.
Сколіоз може починатися в будь якому віці. Найчастіше він зустрічається в період швидкого зростання — у віці від 6 до 24 місяців, 5 — 8 років, 11 — 14 років життя
Зі збільшенням викривлення зростає тенденція до погіршення проблем загального стану здоров’я. Сильні сколіози є причиною деформації тулуба та його укорочення і призводять до зменшення об’єму грудної клітки і черевної порожнини.
Класифікація:
Існує декілька класифікацій сколіозу заснованих на причині його виникнення, особливостях перебігу сколіотичної хвороби, ступеня виразності викривлення тощо.
Сколіоз хребта поділяється на такі групи:
Залежно від походження:
— сколіози міопатичного походження (як наслідок патології розвитку м’язової тканини і зв’язок)
— сколіози неврогенного походження (як наслідок поширеного ураження спинного мозку при поліомієліті)
— диспластичні сколіози (аномалії розвитку хребців і ребер)
— рубцеві (обумовлені захворюваннями грудної клітки, що призводять до утворення рубцевої тканини, що перешкоджає нормальній роботі й положенню хребта)
— ідіопатичні (походження невідоме)
— посттравматичні (як наслідок перенесених травм хребта, грудної клітки, тазу, кінцівок)
За формою викривлення хребта сколіоз поділяється на:
С-подібний(з однією дугою викривлення хребта),
S- подібний(з 4-ма дугами),
Z- подібний(з 3-ма дугами)
Рідше причиною стає:
церебральний параліч
м’язова дистрофія.
травми або інфекції хребта.
Ознаки захворювання зазвичай з’являються в період активного росту у підлітків. У хлопчиків протікає частіше в легкій формі, ніж у дівчаток.
Як проявляється сколіоз
одне плече вище іншого;
одна лопатка виступає більше, ніж друга;
нерівна талія;
одне стегно вище іншого.
Які можуть бути ускладнення
У більшості людей сколіоз протікає в легкій формі. Ті, хто страждав на сколіоз в дитинстві і не лікував його, швидше за все скаржитимуться на хронічні болі в спині.
У деяких випадках при важких формах можуть бути серйозні ускладнення – грудна клітка може здавлювати легені і серце, що ускладнює дихання і серцеву діяльність.
Виявити сколіоз може лікар, він оцінить стан грудної клітини та спини, перевірить рефлекси.
При необхідності буде призначений рентген хребта. У деяких випадках призначають комп’ютерну томографію або магнітно-резонансну томографію, щоб виключити інші хвороби.
Лікування сколіозу
Легкі форми сколіозу не вимагають спеціального лікування. Досить індивідуально підібраного курсу фізичних вправ для зміцнення м’язового каркаса. Якщо розвивати м’язи рівномірно і правильно, вони здатні частково або навіть повністю “витягати” спину і робити її прямий.
У запущених випадках, якщо кістки дитини все ще ростуть, то застосовується носіння корсета – спеціального жорсткого пристосування, яке фіксує тулуб. Корсет не вилікує сколіоз, але зупинить подальше прогресування. Носити такий корсет потрібно цілодобово – чим більше часу, тим він ефективніший. Знімати його можна, коли дитина займається гімнастикою або спортом. Щойно перестають рости корсет знімається.
Хірургічне лікування застосовують у важких випадках, при цьому проводять фіксацію хребців кістковими трансплантатами, гвинтами і стрижнями.
Самостійно можна виправити сколіоз першого-другого ступеня. Більш пізні стадії захворювання коригуються єдиним шляхом – хірургічним. Для профілактики сколіозу необхідно:
стежити за правильною поставою;
не перебувати занадто довго в сидячій позі;
уникати різких рухів і поворотів тулуба;
рівномірно розподіляти навантаження, носячи сумки, рюкзаки, важкі предмети;
уникати надмірних фізичних навантажень.
У відпрацьованій європейській практиці відповідно до тяжкості сколіозу як економічно ефективні лікувальні заходи застосовуються: спеціалізована антисколіозна гімнастика (гімнастика за методою Катаріни Шрот (Katharina Schroth) або аналогічні їй «дихальні» гімнастики (Krystyna Dobosiewicz), витягування хребта, інтегративна кінезітерапія, корсетотерапія різноманітними корсетами за принципом Еббота-Шено (Edville Gerhardt Abbott та Jacques Chêneau) або операція, що фіксує хребет за допомогою металевих конструкцій й аутотрансплантатів, т. з. спонділодез або «fusion»-закріплення.
Серед нових терапій добре себе зарекомендувала ударно-хвильова терапія. УХТ — це вплив на організм за допомогою акустичних хвиль низької частоти (не доступної для людського вуха) і високої інтенсивності. Хвилі швидко проходять крізь м’які тканини (м’язи) і рідини (кров і лімфа), запускаючи процеси регенерації. Опір м’яких тканин цим хвилям невеликий, на відміну від кісток і хрящів. Тобто, хвилі УХТ не травмують м’які тканини, проходять як би «крізь них», а доходячи до кісткової і хрящової тканин починають «діяти», розбиваючи патологічні утворення (нарости, шипи), камені.
Будьте здорові!