РУХОВА АКТИВНІСТЬ - ОСНОВА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДИТИНИ

У наш час кожній людині відомо, що фізкультура і спорт ко­рисні для здоров'я. Що ж стосується ролі руху для фізичного та психічного розвитку дитини, то про це наголошується майже в усіх книгах про виховання дітей
Дійсно, неможливо уявити здорову дитину малорухливою. Установлено, що кожен руховий акт здійснюється в просторі і часі, тому дитина, яка активно рухається, отримує можливість набути за певну одиницю часу більшого об'єму інформації, що, як наслідок, сприяє прискореному формуванню її психіки. Фахів­цями доведена також взаємозалежність рухової активності і роз­витку мовлення. Рухова активність збільшує словниковий запас дитячого мовлення, сприяє більш осмисленому розумінню слів, формуванню понять, що покращує психічний розвиток дитини.
Таким чином, можна виділити наступні основні моменти у впливі рухової активності на організм дитини. Це створення енергетичної основи для росту і розвитку та сприятлива сти­мулююча дія на формування психічних функцій. Такі положен­ня в сукупності забезпечують і оздоровчий ефект фізичних вправ.
Фізичний розвиток дитини проявляється в таких основних властивостях, як сила, швидкість, спритність, гнучкість, витри­валість. Кожна із цих властивостей сприяє і зміцненню здоров'я.
Суттєвий позитивний вплив на підвищення витривалості, на­приклад, мають фізичні навантаження у вигляді повільного бігу та стрибків. Але чи доцільно рекомендувати біг малюкам серед­нього дошкільного віку? Стверджувальна відповідь на це запи­тання не залишає сумнівів. Нині доведені як доцільність, так і оз­доровча ефективність використання спочатку елементів, а потім і повноцінних, але не дуже тривалих комплексів бігових наванта­жень у повільному темпі (швидкість до 7—8 км на годину).
Починати такі вправи можна вже на третьому році життя, чергуючи їх з ходьбою, стрибками, дихальною гімнастикою та підкиданням дрібних предметів. Дистанція перших пробіжок повинна перевищувати 40—50 метрів. Звичайно, проводити такі заняття краще в ігровій формі. Важливо підкреслити, що найбіль­ший оздоровчий ефект дають сюжетні ігри з тривалими біговими навантаженнями. Наприклад, хтось із дорослих зображує коня, мотоцикл, катер тощо.
Важко переоцінити значення для здоров'я дітей таких ігор, як всім відомий «Квач», «Гілка», класики, «Мотузочка». Багато ці­кавих рухливих ігор проводяться з м'ячем, скакалкою та іншими предметами.
Важливо, щоб в іграх малюків брали участь дорослі, здатні ство­рити навколо себе атмосферу радості. У цих заняттях навантажен­ня збільшується поступово, але не шляхом подовження дистанції, яку пробігає дошкільник, а шляхом повторення її 2—3 рази під час одного заняття. На 4—5 роках життя можна перейти до більш тривалих пробіжок, спочатку до 80—100, а потім до 150—200 м.
Якщо батьки зацікавлені у зміцненні здоров'я дитини, варто додатково вводити в режим дня біг. Коли це можна робити? На­самперед після повернення з дитячого садка дитині обов'язково треба дати можливість побігати і пострибати. Непогано, якщо це буде проходити у формі веселої гри чи жартівливого змагання з мамою або татом. Циклічні вправи потрібно обов'язково вклю­чати в комплекс ранкової зарядки (з 5-го року життя малюка), яку краще проводити на свіжому повітрі знову-таки разом із батьками.
Зарядка має закінчуватися водними процедурами.
Позитивну оздоровчу дію мають і інші циклічні вправи, на­самперед лижні прогулянки. У таких фізичних навантаженнях бере участь велика кількість м'язів.
На відміну від бігу рухові на лижах дітей треба навчати. Не­обхідно дібрати лижі і палки відповідно до росту дитини. Для ма­лят у віці 3—4 роки довжина лиж може перевищувати їх зріст на 5—7 см. Лижні палки мають бути трохи нижчими від плеч. Чере­вики для лиж потрібно добирати так, щоб можна було без зусиль їх взути на 1—2 товстих шерстяних шкарпетки. Потім необхідно показати дитині, як носять лижі, одягають їх на ноги і прибира­ють на місце. Перші заняття на снігу проводяться без палок і по­чинаються з навчання падіння на бік з розведенням рук у сторо­ни. Не можна допускати спроб сісти на лижі, тому що це може призвести до травми.
Перші вправи — це ходіння по прямій з поступовим засвоєн­ням ковзного кроку, коли лижі не відриваються від лижні. Потім діти мають навчитися буксировці на лижах (малюк тримається за палки, які тягне дорослий), розвороту на місці та, нарешті, подоланню підйомів «драбинкою» та «ялинкою».
Можна навчити дитину гальмуванню «плугом», коли кінці лиж розсунуті, а носки лиж та коліна зводяться ближче одне до одного і лижі ставляться на внутрішні ребра.
Слід пам'ятати, що лижне тренування для середніх дошкіль­нят проводиться при гарній, теплій погоді і не повинне перевищувати 30 хвилин. Одяг не повинен заважати рухам дітей і пе­регрівати їх.
Наступним видом корисних навантажень, що мають суттєву оздоровчу та загальнорозвивальну дію, є плавання. Цей вид споро­ту має ту перевагу, що ним можна займатися в будь-якому віці.
Плавальні навантаження зміцнюють м'язи серця, покращують кровообіг; плавання також є ефективним засобом профілактики, і навіть лікування порушень осанки і сутулості. Установлено та­кож, що плавання має позитивний вплив на процес росту дітей.
При навчанні дитини плавання насамперед потрібно подбати про її безпеку на воді. Для цього використовують басейни глиби­ною від 50 до 90 см. Кращий басейн — відкритий з підігрівом во­ди. Усі вправи проводяться на мілкому місці і тільки в бік берега. Не можна залишати дитину біля води без нагляду ані на хвили­ну. Краща температура води під час занять в басейні — близько 27 градусів.
Тривалість занять визначається поведінкою дитини: Як тільки з'являється легкий озноб, послаблюється увага, потрібно одразу зробити перерву, тіло малюка розтерти рушником і вдягти на ньо­го теплий одяг. Зазвичай перші заняття не повинні перевищувати 7—8 хвилин, поступово їх можна подовжити до 15—20 хвилин.
Навчання плавання складається з кількох етапів. Спочатку корисно провести вправи, що імітують деякі плавальні рухи на суші. Завданням наступного етапу є освоєння дитиною води і навчання рухам у ній (ковзання, пірнання, дихання у воді, пересування тощо).
Вид циклічних вправ, який мають освоїти діти середнього дошкільного віку,— це їзда на велосипеді. Малятам 3-4 років рекомендується пересування на триколісному велосипеді.
Процес приносить дітям неабияке задоволення, а також зміцнює м'язи кінцівок, розвиває фізичні якості — силу, спритність, тривалість. Діти-велосипедисти стають більш сміливими та наполегливими і отримують безліч позитивних емоцій завдяки своєму триколісному другу.
Отже, заняття спортом з дітьми можуть бути дуже різноманітними, головне — їх послідовність, систематичність та вірна організація.
Коли та як відвести час для фізкультурних занять з малюками? Що стосується робочих днів, то кілька хвилин на ранкову зарядку і півгодини на вечірні ігри з дитиною може без зусиль знайти навіть найбільш зайнятий батько. Потрібно тільки мати бажання для цього. У вихідні дні і особливо під час ефективним оздоровчим засобом може і повинен стати туризм фізичні тренування на лоні природи.
До будь-якого, навіть одноденного, походу потрібно підготуватися всією родиною, причому діти повинні бути активі; учасниками цих приготувань — збирати рюкзаки, іграшки, спортивне приладдя, брати участь у виборі маршруту так, щоб він проходив по цікавих місцях (лісом із чистим повітрям та поблизу водоймищ). Дуже важливий правильний вибір взуття для дити­ни, яке має бути легким, зручним та міцним і не здавлювати но­гу дитині У рюкзаку малюка знаходиться змінний одяг, рушник та інші необхідні предмети. Вага рюкзака для дітей 4—5 років не повинна перевищувати 1—1,5 кг.
Перед тим, як вирушати у похід, дитина має бути навчена пра­вильній техніці ходьби. Особливої увага та обережності потребує ходьба лісом. Малюк повинен навчитися слідкувати за тим, хто йде попереду нього, йти з опущеними руками, дивлячись під но­ги та орієнтуючись на місцевості. Діти йдуть одразу за тим, хто крокує в голові колони.
Дистанція походів для дітей віком 3—4 роки не повинна пере­вищувати 3,5—4 км при швидкості пересування до 3 км на годину. Поступово відстань можна збільшувати до 6—7 км.
Під час походу варто не поспішати, заохочувати дитячу до­питливість, розповідати дитині про дерева, квіти, тварин та ін­ших мешканців лісу. Не варто ходити з дітьми мовчки, краще їм щось розказувати або розучувати під час подорожі віршики, спі­вати піст. Разом з тим, слід намагатися підтримувати ритм пересування, інакше діти швидше стомляться. Першими ознаками втомленості є капризи і плаксивість, тоді краще зупинитися для короткого відпочинку. Зазвичай через 30—40 хвилин після початку ходьби організується перший привал протягом 15—20 хвилин. Після відпочинку діти можуть випити води і погратися. Найбільш популярні ігри з м'ячем, з ходьбою навшпиньках, тримаючись витягнутими руками за протягнуту між деревами мотузку, ходіння по колоді з різних боків тощо. Остання гра з дітьми проводиться разом із дорослими.
При хорошій підготовці до походу та правильній його організації малюки не тільки отримають неабияке задоволення, пози­тивний емоційний настрій, відкриють для себе багато нового та цікавого, пізнаючи світ, але й суттєво зміцнять своє фізичне та психічне здоров'я.
Який саме вид спортивного оздоровлення принесе більше ко­ристі вашому малюкові,— вирішувати вам, батьки. Але пам'ятайте, що умовою ефективності тих чи інших фізкультурних занять і вправ є стійке бажання дитини займатися ними та ваш особис­тий приклад і допомога в цьому.
Сподіваємося, що ви зможете зробити правильні висновки, і, виховуючи та навчаючи дитину в своїй родині, не забуватиме­те приділяти належну увагу її оздоровленню та повноцінному фі­зичному розвитку.