Корекція порушень мовленнєвого розвитку.

Численні дослідження показують, що навіть нерізко виражені відхилення в мовленнєвому розвитку дитини викликають труднощі в засвоєнні навчальних програм з предметів мовного циклу, більш виражені відхилення ведуть до виникнення стійких дисграфій та дислексій.
Однак, порушення мовленнєвого розвитку мають і більш широкі наслідки. Недостатнє засвоєння мовних засобів (особливо семантичних одиниць на різних рівнях організації мови) та мовних навичок (особливо граматичних) обмежують можливості спонтанного розвитку мовленнєвої системи, зокрема самостійне засвоєння значень нових слів, з потоком яких дитина зустрічається з навчальної літератури по всім шкільним предметам.
Це веде до недостатнього розуміння усного і особливо писемного мовлення, що зрештою ускладнює процес оволодіння шкільними знаннями.
Шкільне навчання пред'являє певні вимоги до розвитку мовленнєвого мислення. Загальновідомо, що абстрактне мовленнєве мислення може існувати на основі узагальнених знань, понять, способом існування яких є мова.
Особливості навчальної діяльності дітей з індивідуальною формою нав¬чання значною мірою зумовлені порушен¬нями мови. Мова дітей невиразна і мало зрозуміла для оточуючих. У деяких дітей відмічається порушення звуковимови. Тому доцільно виконувати комплекс спеціальних вправ для органів артику¬ляційного апарату, які необхідні для виправлення порушень звуковимови, заміни звуків.
Комплекс вправ розвиває артикуляцій апарат, допомагає створити нервово-м'язовий фон для вироблення точних та координованих рухів, які необхідні для звучання повноцінного голосу, виразної та чіткої дикції, попереджає патологічний розвиток рухів артикуляції, виробляє необхідні м'язові рухи для правильної звуковимови.
При виконанні артикуляційних вправ потрібно дотримуватися наступних правил:
• виконувати вправи тільки перед дзеркалом з опорою як на візуальний контроль, так і на рухові відчуття;
• потрібно уникати супутніх (додаткових) рухів;
• виконувати рухи потрібно в спокійному темпі, без зусиль, прагнучи, щоб вони були плавні та ритмічні;
• переходити до наступних вправ тільки після того, як засвоєні попередні;
• тренуватися 2—3 рази на день по 7—10 хвилин;
• якщо вправа базується на вимовлянні звуків, використовувати лише ті звуки, які дитина вимовляє правильно;
• для більшого зацікавлення дитини в деяких випадках можна використовувати картинки звуконаслідування.