Розвиток дрібної моторики рук

Вправні пальчики

Випрямити кисть, щільно зімкнути пальці і повільно стискати їх у кулак. По черзі виконувати кожною рукою.
Руку щільно покласти на стіл долонею вниз і по черзі згинати пальці: середній,вказівний, великий, мізинець, безіменний. Виконувати по черзі кожною рукою.
Випрямити кисть і по черзі притуляти безіменний палець до мізинця, середній — до вказівного.

Стиснути пальці в кулак і обертати кисть у різних напрямках. Спочатку по черзі кожною рукою. Потім — двома руками одночасно.

Згинання і розгинання пальців. Пальці розімкнути якомога ширше, потім стиснути і так продовжувати далі. Виконувати по черзі кожною рукою, потім відразу обома. Пам’ятаєте цю приказку: «Ми писали, ми трудились, наші пальчики втомились»?
Покласти руки долонями вгору. Дитина піднімає по одному пальцю спочатку на одній руці, потім на іншій. Повторюйте цю вправу у зворотньому порядку.
Дитина затискає олівець середнім і вказівним пальцями. Згинає і розгинає ці пальці по черзі.
Спробуйте разом із дитиною
“Зайчик”
На землі сніжок лежить,

(плавні рухи руками, розвести їх над “землею”)

Зайчик по сніжку біжить.

(Пальчикова фігурка, “зайчик”)

Мерзнуть вушка,

(Згинати й розгинати пальці – “Вушка”)
Мерзнуть лапки,
(Ворушити всіма пальцями, згинаючи і розгинаючи їх). Наприклад, кулак – кулак – долоню.
Бо без валянців
(Утворити немовби дві “мисочки” долонями)
Та шапки. Ой!
(Двома долонями зобразити над головою шапку: однойменні пальці обох рук торкаються один одного; розводячи лікті, розвести притиснуті пальці, округлити фігуру й піднести над головою).
“Зайчика злякались”
Ми ходили по гриби,
(Переступати двома пальцями по столу; “Гриб” – накрити кулачок опуклою долонею).
Зайчика злякались
(“Зайчик”)

Поховались за дуби

(“Дерево” – дві долоні, виставлені пальцями вгору, поставити навхрест).

Розгубили всі гриби

(“Гриб” і “Кошик” – з’єднати дві опуклі долоні).

Потім засміялись –

(усміхнутися)

Зайчика злякались!
(“Зайчик”; показати на нього вказівним пальцем другої руки).
”Їжачок”
Їжачок – хитрячок.
(Їжачок – з’єднати долоні разом з пальцями вгору);
Голочки гостренькі,
(великі пальці – на себе, решту перекреслити й поворушити ними).
Ось Грибки під дубком
(Дерево)

Він збира маленькі

(“Гриби”)
“Коники”
По гладенькому столі
(“Коник” чотирма пальцями (крім великого) стукати по столу)
Пальчики стукочуть.
(Стукати голосніше)
То не пальчики, ні-ні –
Коники цокочуть
Цок-цок-цок, цок-цок-цок,
(Стукати ритмічно, цокаючи язиком).

За місток.

(“Місток” – поставити руки (паличкою” одна на одну)
За млинок
(“Млинок” – крутити кулачками один над одним)
Цок-цок-цок, цок-цок-цок,
(“Коник”).
В чисте поле, за лісок
(“Дерево”)
Цок-цок-цок, цок-цок-цок,
(“Коник”)
Потім знову в дитсадок.
(“Дах” на головою)
“Котик”
Котик пухнастий,
(“Котик” – із кулачка відставити великий палець та мізинчик).
Вушка маленькі

(Поворушити відставленими пальцями).

Лапки м’якенькі.
(Скласти пальці в кулачок).
Кігті гостренькі,
(Зігнути пальці і поворушити ними).
“Гуси-гусенята”
Гуси-гусенята на ніжки
(“Гуси” (обома руками): показати на ноги.)
Одягли червоні панчішки.
І пішли рядком до корита
(“Йдуть” поряд)
Свіжої водиці попити.
(Нахиляються та підіймають “голівки”)