ПОРАДИ ЩОДО СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ, ЯКА МАЄ ПРОБЛЕМИ СЛУХУ

ТИПИ ВТРАТИ СЛУХУ:

КОНДУКТИВНА ВТРАТА СЛУХУ

виникає внаслідок блокування зовнішнього або середнього вуха, через що звук не може нормально потрапляти до внутрішнього вуха.

СЕНСОРНА ВТРАТА СЛУХУ

виникає, коли у внутрішньому вусі пошкоджено волоскові клітини. Внаслідок цього порушується нормальне сприйняття звуків.

НЕВРАЛЬНА ВТРАТА СЛУХУ

при деяких станах мозок взагалі не здатний правильно обробляти електричні імпульси, або неправильно їх сприймає. В таких випадках для опису нервової втрати слуху застосовується термін «Аудиторна нейропатія» або «Слухова нейропатія».

СЕНСОНЕВРАЛЬНА ВТРАТА СЛУХУ

виникає при пошкодженні волоскових клітин та спотворенні обробки звукових сигналів мозку. Постійну втрату слуху зазвичай називають сенсоневральною, оскільки дуже важко встановити, яким чином завитка та мозок впливають на проблему зі слухом, особливо у маленької дитини.

КОМБІНАТОРНА ВТРАТА СЛУХУ –

це поєднання кондуктивної та сенсоневральної втрати слуху. При такій втраті слуху порушується проведення звуків від зовнішнього або середнього до внутрішнього вуха, а також існують порушення у внутрішньому вусі та в невральному відділі слухового аналізатора.

ВЧИТИСЯ МОВІ ТА МОВЛЕННЮ!!!

Діти навчаються мові, слухаючи людей, що їх оточують. Загалом, слабочуюча дитина може навчитися говорити так само, як і інші діти, за умов, якщо розмовляти з нею достатньо голосно, щоб вона могла почути ваші слова та спийняти їх. Для цього процесу надзвичайно важливо знати обсяг слухової зони дитини.

Слова, які діти вивчають найшвидше – це слова, що використовуються для розмов про те, що цікавить дитину на даний момент.

Якщо граючи разом з дитиною коментувати, описувати, що вона робить або що бачить, то це допоможе малюку розвивати мову – якщо ваші слова будуть сприйматися в доступній слуховій зоні. У випадку, коли ви користуєтеся мовою жестів, слід знаходитися в полі зору дитини.

Ви допоможете дитині «схоплювати мову», якщо слухові апарати будуть використовуватись протягом усього дня, а також, шляхом зменшення оточуючого шуму та використання всіх нагод для перебування у слуховій зоні дитини.

ПОРАДИ ЩОДО СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ, ЯКА МАЄ ПРОБЛЕМИ СЛУХУ

Не забувайте про обсяг слухової зони вашої дитини, та спілкуйтеся з нею в цих межах.
Переконайтеся, що слухові апарати завжди увімкнені: вони є гарантією того, що дитина чує ваш голос та вчиться мовленню.
Мові не вчаться, її сприймають, тому в оточенні вашої дитини повинно звучати багато значущих розмов.
Стежте за потребами дитини; вона вивчає та використовує слова, що найбільш значущі для неї.
Якщо дитина не чує вас, перейдіть у зону, де вона вас чує; не підвищуйте голос, оскільки це може бути спийняте як гнів чи незадоволення
Якщо дитина чує тільки частину того, що ви говорите, спробуйте повторити фразу іншими словами або розширити тему, щоб дитина могла зрозуміти, про що йдеться.
Будьте послідовні; це – одна з основ успіху. Послідовність допоможе дитині не знемагати в боротьбі, навіть якщо вона не все чує.
Будьте в курсі справ стосовно втрати слуху вашою дитиною. Навчіть дитину, що слухові апарати – це її частина, а отже, за ними слід доглядати. Самооцінка дитини, її віра у власні можливості коріниться у вашій власній поведінці та оцінці.
Сподівайтеся більшого; так, втрата слуху заважає нормальному спілкуванню, однак ваша дитина зможе подолати усі перешкоди, а ваша родина та місцева спільнота зможуть допомогти.
Дайте дитині можливість бути самостійною: нехай ваша дитина приймає активну участь в життєвих обставинах; дайте їй самій розв'язувати власні проблеми – не виправдовуйте її тому, що вона має проблеми слуху.