Створення інклюзивного освітнього середовища для дітей з інтелектуальними порушеннями
На сучасному етапі розвитку освіти дітей з інтелектуальними порушеннями легкого, помірного ступеня пріоритетного значення набуває створення інклюзивного освітнього середовища. У такому середовищі всі вихованці навчаються разом у системі загальної освіти за загальноосвітніми навчальними програмами, що пристосовані до потреб кожної дитини.
Інклюзивне освітнє середовище – це середовище, де всі учні незалежно від своїх освітніх потреб здатні навчатися ефективніше, підвищувати свою соціальну компетентність, вдосконалювати комунікативні навички, а також відчувати себе частиною спільноти.
Особливі вимоги встають перед учителями, які безпосередньо працюють з дітьми з інтелектуальними порушеннями. Педагог має володіти глибокими знаннями свого предмета, методики викладання, а також методики роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку, вміти спостерігати за дитиною та регулювати її навантаження.
Якщо в класі навчається дитина з інтелектуальними порушенням легкого, помірного ступеня вчителю слід враховувати такі особливості:
– діти з інтелектуальними порушеннями мають слабку, короткочасну пам’ять, тому матеріал слід подавати невеликими «дозами» і звертати увагу на багаторазове його повторення, урізноманітнювати прийоми і види робіт на закріплення вивченого матеріалу.
– у дітей порушена активна увага, тому треба застосовувати максимально адеквантний наочний матеріал для її активізації, чергувати види діяльності;
– у цієї групи дітей переважає конкретно-наочне мислення, що слід враховувати при подачі навчального матеріалу, застосовувати яскраву наочність (предметні картинки, лічбовий матеріал, малюнки-схеми до задач тощо);
– діти мають знижений темп роботи та працездатність, тому необхідно зменшити об’єм та кількість завдань, їх складність повинна бути доступною;
– при організації корекційно-розвиткової роботи важливо розвивати навички самостійності, самоконтролю;
– діти з інтелектуальними порушеннями потребують неодноразового повторення інструкції щодо виконання того чи іншого завдання, тому вчитель має переконатись, як і наскільки точно учень зрозумів, що від нього вимагають;
– підтримувати в дитини впевненість у своїх силах, діях, розвивати пізнавальну активність; – адекватно реагувати на зміни в психічній діяльності, поведінці та загальному стані дитини.
Урахування особливостей розвитку дітей і підлітків з інтелектуальними порушеннями, використання сучасних підходів до їх навчання, цілеспрямована діяльність педагогів, співпраця з командою фахівців, забезпечують ефективність їх навчання дітей і створюють підґрунтя для успішного навчально-корекційного результату.