Ранній розвиток дитини: плюси і мінуси

сі без винятку батьки хочуть, щоб їх дитина була найрозумнішою, розвиненою і освіченою.

Коли малюк трохи підростає, тато з мамою починають замислюватися над тим, коли ж починати займатися її розвитком.

Тут думки розходяться, так як деякі батьки вважають, що маляті буде набагато легше вчитися потім в школі, якщо почати займатися її навчанням з раннього віку, а саме рочки в три-чотири.

Інші ж дотримуються абсолютно іншої точки зору і вважають, що не варто забирати у дитини дитинство і мучити її різними навчаннями і заняттями.

Для того щоб зрозуміти, чи необхідно займатися раннім навчанням дитини, потрібно розглянути плюси і мінуси такого навчання.

Дуже часто зустрічаються діти, які вже в три рочки і рахують, і пишуть, і малюють добре. Багатьох починає цікавити – це вони від природи такі обдаровані чи це результат раннього розвитку?

У більшості випадків, все-таки це плоди раннього розвитку і в цьому полягає його головний плюс.

Якщо батьки хочуть, щоб їх чадо було розвинене не по роках, то необхідно займатися його раннім розвитком.

Але, займаючись з малюком, ні в якому разі не можна перегинати палицю, так як дитина завжди повинна мати право вибору. Результат розвитку буде видно тоді, коли малюку буде подобатися те, чим він займається.

Ранній розвиток дитини має бути в міру, для того, щоб не відбити у нього інтерес до навчання.

Одним із головних мінусів раннього навчання малюка є те, що дуже часто батьки влаштовують своєрідну гонку за першістю і намагаються напхати малюка різними знаннями, щоб він був більш розумним, ніж його однолітки.

Це ні до чого доброго не приводить, оскільки у такої дитини в школі не буде інтересу до навчання через те, що він вже практично все знає.

Ранній розвиток дитини обов’язково має відбуватися у формі гри, тільки так малюк буде засвоювати нові знання. Всі заняття необхідно підбирати виходячи з віку крихти, адже тільки в цьому випадку від занять буде користь.