Чому виникає туговухість?

Зниження слуху розвивається дуже повільно, часто непомітно для самої людини. Причинами туговухості можуть бути різні внутрішні (генетичні та фізіологічні) і зовнішні чинники. Стареча туговухість поступово охоплює всі частини органу слуху, що беруть участь в слуховому процесі. Це середнє вухо, яке посилює звуки, внутрішнє вухо, що перетворює звукові імпульси на електричні сигнали, нерви, по яких електричні сигнали проходять в головний мозок, слухові центри в корі головного мозку, які розшифровують електричні сигнали.

В результаті погіршення слуху літня людина перестає чути тихі голоси, високочастотні звуки (наприклад, спів птахів або телефонні дзвінки), погано розрізняє в розмові схожі приголосні. Це призводить до труднощів у спілкуванні з іншими людьми і прискорює процеси інтелектуального згасання.

Серед причини погіршення слуху – вплив ототоксичних препаратів. Як виявилося, антибіотики, що широко застосовувалися раніше, негативно впливають на слуховий або вестибулярний апарати. Особливо, у поєднанні з діуретиками (сечогінними засобами). Ототоксична тугоухість небезпечна тим, що вона завжди двостороння, тобто вражає одразу обидва вуха. Проте на відміну від інших форм туговухості, ототоксична не прогресує. Якщо ж слух знижується неухильно, треба шукати іншу причину.

Поширена причина розвитку тугоухості й глухоти – вплив хвороботворних вірусів і бактерій. Запальні процеси, що викликаються ними, нерідко призводять до грубих порушень структур внутрішнього вуха, слухового нерва і слухових центрів мозку. Особливо небезпечними для слуху інфекціями є грип, ангіна, менінгіт, а також дуже поширена дитяча інфекція — паротит (свинка).

Крім того, природні вікові зміни часто призводять до погіршення стану судин. Слухова зона завжди страждає при порушеннях кровообігу внаслідок нестачі кисню і поживних речовин. Це зустрічається при енцефалопатії, ішемічній хворобі серця, артеріальній гіпертензії, цукровому діабеті та інших захворюваннях. В даному випадку лікарі призначають комплексне лікування препаратами, що забезпечують живлення мозку. Таке лікування допомагає стабілізувати слух чи, принаймні, не дозволяє швидко розвиватися туговухості.

Напевно, багато хто помічав: якщо впродовж якогось часу поряд з вами щось сильно шумить, то після припинення цього шуму ви почуваєте себе так, немов оглухнули. Так реагує на шум слуховий аналізатор, який знижує свою чутливість, щоб адаптуватися до подразника. Але якщо піддавати його постійному травмуванню шумом, виникає слухова перевтома. Вона призводить до прискореного зношування структур слухової системи. Не випадково люди, які працювали на тлі сильного виробничого шуму (на заводах, транспорті, будівництвах), набувають із віком професійну шумову туговухість.

Нерідко причиною шумової туговухості служить захоплення гучною музикою. У любителів такої музики відзначається стійке зниження слуху. ЛОР-лікарі радять влаштовувати собі дні тиші, бажано на природі.

Профілактика вікового зниження слуху зводиться до профілактики різних хвороб, супутніх старості. Уміння відтеріновувати старіння організму невід’ємне від уміння жити. Помічено, що люди, які ведуть здоровий спосіб життя, дотримуються раціональної дієти, підтримують інтелектуальну і громадську активність, мають кращий слух, ніж люди того ж віку, що не дотримуються вимог здорового способу життя.

Якщо ж лікування не допомагає і в пацієнта спостерігається різке безповоротне зниження слуху, необхідно звернутися за консультацією до лікаря-сурдолога. За потреби лікар підбирає слухові апарати. Сучасні слухові апарати, особливо цифрові, відрізняються високою точністю обробки звуку, зручністю користування і красивим дизайном.