Діти часто поводять себе погано. В який момент це можна вважати психічним розладом?

Діти часто поводять себе погано. В який момент це можна вважати психічним розладом?
Ханна Річардсон
Немає нічого приємного, коли стаєш об'єктом спалаху злості чи агресії з боку дитини. Але як зрозуміти, дитина просто неслухняна чи в неї є якісь психічні проблеми?

"Учні, як правило, не приходять до школи зі словами: "Так, а зараз, я буду погано себе поводити", - каже Пепе Діазіо, директор школи в Шеффілді.

За його словами, коріння 80% проблем, з якими стикаються школи, можна віднайти в життєвій ситуації, у якій перебуває дитина.

"Я не хочу стверджувати, що всі проблеми з психічним здоров'ям мають виплеск у вигляді поганої поведінки, але певний зв'язок є. Коли комусь потрібна підтримка, і він її не отримує, це негативно відображається на поведінці", - каже Діазіо.

"Бий або біжи"
Нещодавно оприлюднені дослідження Фонду психічного здоров'я показують, що поведінка дітей змінюється, якщо вони відчувають себе "занепокоєними" або "сумними".

25% з понад 1300 опитаних дітей і підлітків віком від 10 до 15 років сказали, що, коли вони відчувають тривогу, то частіше сваряться з людьми. Ще стільки ж заявили, що в такому стані їм важко виконувати домашні завдання.

Така поведінка, вочевидь, призведе до проблем в школі.

Діти, які менше сидять із планшетами, краще вчаться
Чи вбиває школа творче мислення?
Але давайте поставимо собі запитання, яке люблять ставити психотерапевти: що відбувається насправді?

Карен Янг, психолог і автор сайту "Ей, Зігмунд", каже, що відчуття тривоги може з'явитися як результат нормальної роботи здорового мозку.

"Коли мозок відчуває загрозу - реальну або уявну - це призводить до викиду в організм гормонів і адреналіну, аби зробити людину швидшою і сильнішою. Цей механізм "бий або біжи" зберігав нам життя впродовж тисяч років, це саме те, що здоровий мозок і повинен робити", - пояснює Янг.

Бійка в школі
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
"Дітьми з підвищеною тривогою кожна нова, важка або незнайома ситуація сприймається як потенційна загроза, - продовжує вона. - Механізм "бий або біжи" спрацьовує моментально і автоматично - в організм викидаються нейрохімічні речовини, які змушують їх бігти і пручатися".

За словами Янг, природним результатом роботи цього механізму стає підвищена фізична активність: "Якщо загроза реальна, вони б кинулися боротися з нею, або бігти від неї".

Легко зрозуміти, чому тривожні відчуття молодих людей можуть виплескуватися в бійки або спалахи агресії.

Школа в різних країнах світу: де вчаться 23 роки, а де освіта найдешевша
Доктор Антоніс Коусоліс, директор Фонду психічного здоров'я, каже, що молодих людей, в яких є проблеми з психічним здоров'ям часто називають "проблемними дітьми", а не "дітьми з проблемами".

"Вони порушники спокою, які зривають уроки, - ось, як їх сприймають".

Особливо це стосується хлопчиків, яких, за статистикою, відраховують зі шкіл частіше, ніж дівчат.

"Хлопчики виносять зміни своєї поведінки назовні", - каже Коусоліс.

"Вони б'ються і сваряться, їхній гнів набагато помітніший. Дівчата тримають почуття у собі, вони хочуть, аби їх залишили наодинці. Хлопців з антисоціальною поведінкою часто починають називати поганими".

Як батькам і вчителям зрозуміти, коли погана поведінка дитини переходить межу і перетворюється на проблеми з психічним здоров'ям?

Ілюстрація тривога
Як пише благодійний сайт "Психічно здорові школи", поведінка дітей - це їхній спосіб повідомити про свої приховані проблеми і страхи.

"Тому важливо зрозуміти, що дитина намагається повідомити вам своєю поведінкою, - радять автори сайту. - Серйозні проблеми з поведінкою, розлади поведінки - одні з найпоширеніших порушень психічного здоров'я в дітей".

Ознаки того, що в дитини є поведінковий розлад, проявляють себе так:

Дитина багато сперечається, злиться і не хоче поступатися
В неї постійні спалахи дратівливості і емоцій
Вона постійно і слухається і звинувачує інших, коли щось йде не так
Бренда Макх'ю, колишня вчителька і співзасновниця організації альтернативної освіти "Сімейна школа", каже: "Ми зустрічаємося з цією проблемою постійно. Коли поведінка - спосіб комунікації, а коли стає симптомом? Визначити це дуже важко".

Ключ у тому, аби спостерігати за регулярністю проблемної поведінки, каже вона.

"Багато хто з дітей час від часу випробовують на міцність межі можливого, погано контролюють свої імпульси і не можуть виразити власні думки", - каже Макх'ю.

"Але коли ці форми поведінки продовжуються довгий час і дитина не реагує на звичайні санкції, або ця поведінка вже ставить під загрозу розвиток і життєві перспективи дитини, тоді треба вивчати проблему глибше", - додає вона.

Регулювати емоції
Пропустити подкаст і продовжити
подкаст
Що це було
Що це було
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски
Кінець подкаст
Макх'ю додає, що дітям з психічними розладами буває важко довіряти людям, хоча вони намагаються керувати почуттями, контролювати імпульси і регулювати емоції.

"Один 10-річний хлопчик в нашій школі розповідав, що всі вважали його "складною дитиною з психічними проблемами. Але сам він описував себе як людину з тривогами через хвору маму і її постійні госпіталізації. Він не знав, як впоратися з цим і поговорити про це".

Макх'ю підкреслює різницю сприйняття між вчителем, який стикається з поганою поведінкою, і дитиною, в якої можуть бути емоційні і психологічні проблеми.

Невелике дослідження дівчат 12-14 років з середньої школи в Вестмінстері ідеально демонструє ці полярні відмінності.

Дівчата описали себе як людей, що страждають від підвищеної тривожності, а вчителі називали їх недисциплінованими.

Доктор Коусоліс каже, що багато шкіл чудово справляються з цими проблемами.

"Але в усіх школах потрібний стабільний прогрес. Якщо ми не будемо вміти вирішувати проблеми психологічного здоров'я в дитинстві, ми ризикуємо згубити наступне покоління на самому початку їх життя", - застерігає Коусоліс.